Аршинов Петро Андрійович
АРШИ́НОВ Петро Андрійович (псевд. — П. А.; 1887, Катеринослав, нині Дніпропетровськ (за ін. даними — с. Андріївка Пензен. губ., Росія) — після 1931) — літератор, учасник анархістського руху. 1906, переховуючись від переслідувань поліції, переїхав до Катеринослава й зблизився з анархістами. За організацію низки терорист. актів проти міської адміністрації й поліції у 1906–07 заарешт. і засудж. до смерт. кари. Однак А. вдалося втекти з тюрми й емігрувати до Франції. 1909 повернувся до Росії, перебував на нелегал. становищі, пропагував анархізм. 1910 виїхав до Австро-Угорщини, де був згодом заарештований австр. владою за перевезення літ-ри та зброї і виданий рос. владі. Засудж. у справі Моск. групи анархістів-комуністів до 20 р. каторги. У Бутир. тюрмі, де відбував покарання, познайомився з Н. Махном, для якого став ідей. учителем. Після Лютн. революції працював у анархіст. організаціях Москви. Від 1918 — ред. г. «Голос анархиста» (Донбас). Від 1919 — найближ. сподвижник Н. Махна. 1921 емігрував до Франції, згодом — США, розробляв теор. питання анархізму.
Додаткові відомості
- Основні праці
- История махновского движения (1918–1921). Берлин, 1923; Два побега (из воспоминаний анархиста 1906–1909 гг.). Париж, 1919.