Асаф’єв Борис Володимирович
АСА́Ф’ЄВ Борис Володимирович (Асафьев Борис Владимирович; псевд. — Игорь Глебов; 17(29). 07. 1884, С.-Петербург — 27. 01. 1949, Москва) — російський композитор, музикознавець. Академік АН СРСР (1943). Народний артист СРСР (1946). Сталінcька премія (1940, 1948). Закін. істор.-філол. факультет С.-Петербур. університету (1908) та С.-Петербур. консерваторію (1910, кл. композиції А. Лядова). 1925–43 — проф. Ленінгр., від 1943 — Моск. консерваторій. Дослідж. присвячені жанр. особливостям опери, романсу; хор. музиці; теор. питанням муз. мистецтва, передусім муз. форми. Створив теорію муз. інтонації. Писав про творчість М. Глинки, О. Даргомижського, П. Чайковського, М. Балакірева, М. Мусоргського, М. Римського-Корсакова, С.Танєєва, С. Рахманінова. Розглянув низку проблем, які стосуються розвитку укр. музики, зокрема творчості Д. Бортнянського, жанр.-стильової еволюції хор. концерту, канта, солоспіву («Об исследовании русской музыки 18 века и двух операх Бортнянского» // «Музыка и музыкальный быт старой России», Ленинград, 1927). Автор спогадів про І. Алчевського. В укр. театрах здійснено постановки низки балетів А.: «Полум’я Парижа» (1931), «Бахчисарайський фонтан» (1937, 1945 та 1960), «Кавказький бранець» (1938). На укр. тематику написав балет «Ніч перед різдвом» (1938).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Избранные труды. Т. 1–5, Москва, 1952–57.
Рекомендована література
- Степаненко М. До 90-річчя від дня народження Б. В. Асаф’єва // Музика. 1974. № 3;
- Орлова Е. М., Крюков А. Н. Академик Борис Владимирович Асафьев. Ленинград, 1984;
- Руднєва О. У руслі ідей вченого // Музика. 1984. № 5;
- Шольп О. Згадуючи вчителя // Там само.
Завантажити статтю
