Асєєв Микола Миколайович

Визначення і загальна характеристика

АСЄ́ЄВ Микола Миколайович (Асеев Николай Николаевич; справж. — Штальбаум; 28. 06(10. 07). 1889, м. Льгов, нині Курської обл., РФ — 16. 07. 1963, Москва) — російський поет. Сталінcька премія (1941). Навч. (1909–13) у Моск. комерц. інституті та Моск. і Харків. університетах. У 1917–21 працював журналістом на Далекому Сході. У ранній творчості А. відчутний вплив символізму (зб. «Ночная флейта», 1914), пізніше — футуризму, зокрема знайомство з поезією В. Хлєбникова, дружба й творче спілкування з В. Маяковським позначилися на його зб. «Зор» (1914) та «Леторей» (1915). У поезії 20–30-х рр. переважають громадян. теми, рев. романтика (поеми «Свердловская буря», 1925; «Семен Проскаков», 1928). Поему «Русская сказка» (1926) присвячено Ленінові. У творах 30–40-х рр. постають образи «оновленого світу» — згідно з канонами соціалістичного реалізму (поема «Маяковский начинается», 1937–40). Зб. «Первый взвод» (1941) і «Пламя победы» (1946) — відгук на події воєн. часів. Написав «Поэму о Гоголе» (1955). У пізнішій поезії А. переважають філос. мотиви (зб. «Раздумья», 1955; «Лад», 1961). Писав оповідання, нариси, мемуари, статті з питань теорії віршування. Автор віршів «Новая Украина» (1927), «Днепр» (1928), «Украине» (1954). Переклав поезії Т. Шевченка («Гамалія», «Невольник», «Чернець», «Вітер з гаєм розмовляє» та ін.), П. Тичини («Пісня трактористки», «Як ми писали листа М. Коцюбинському», «Молодий я, молодий»). А. написав статтю «Опыт перевода» (1938) — про роботу над перекладом істор. поем Т. Шевченка; Шевченкову поему «Невольник» згадував у ст. «Русский стих» (1975), присвятив Кобзареві поезію «Стихи и сердце» (1961). Усі твори А. опубліковано у Москві. Окремі з них переклали Гео Шкурупій, Ю. Яновський, Я. Савченко та ін.

Завантажити статтю