АСИМІЛЯ́ЦІЯ ЕТНІ́ЧНА — по­глина­н­ня одного етносу іншими, роз­чине­н­ня однієї етнічної групи чи окремих осіб в іншому етнічному (національному) середовищі. Інша назва — денаціоналізація. А. е. буває примусова і добровільна. Перша від­бувається шляхом політ., соц.-екон. та культур. гнобле­н­ня людності ін. державою і по­стає як наслідок від­повід. держ. політики, спрямованої на ізоляцію заво­йованого народу від влас. історії, культури, мови; може проявлятися у прямій забороні виявляти свої етнічні ознаки: мову, культуру, традиції, звичаї, спосіб і стиль життя. Саме в таких умовах агресивної асиміляц. політики окупаційних держав — Польщі, Угорщини, Румунії і особливо Росії — здійснювалася багатовікова асиміляція (денаціоналізація) українців. А. е. справляє руйнів. вплив на стан денаціоналізов. су­спільства: понижується інтелектуал., культур., морал. рівень народу, виникають песиміст. на­строї, народжуються ізоляціоніст. ідеї. Добровільна А. е. проявляється на індивід. рівні як наслідок між­етніч. шлюбу, пере­ходу людини в іноетнічне або іншомовне середовище тощо. Сучасне між­нар. право вважає вибір етніч. належності справою сумлі­н­ня особи. Асиміляція народів, етніч. груп — процес, що охоплює кілька поколінь. Спочатку по­ступово втрачаються певні ознаки етніч. ідентичності (недотрима­н­ня традицій, звичаїв, втрата певних способів поведінки, культури, мови, релігії), але первісна самоідентифікація ще зберігається. Коли людина усві­домлює себе належною до ін. культури, мови, народу (нації), процес А. е. завершується.

Значні теор. роз­робле­н­ня у галузі А. е. мають амер. та канад. дослідники, що ви­вчали процес збереже­н­ня чи втрати самоідентичності у різних групах ім­мі­грантів, аналізували дію їхніх механізмів щодо сімʼї, етніч. та реліг. громад. Цим про­блемам присвятили свої праці Ф. Барт, Р. Бретон, Ф. Гек­кман, К. Девіс, Ф. Знанецький, В. Кон­нор, Г. Олпорт, Е. Сміт, В. Томас, Н. Фізер та ін. Процеси А. е. в Україні не досліджувалися комплексно, ви­вчалися лише окремі аспекти явища: зниже­н­ня рівня етніч. самосві­домості, втрата традицій та звичаїв, поширеність змішаних шлюбів, етнокультурна поліідентичність людини, втрата нею мови свого етносу, етнокультурні процеси в ім­мі­грант. середовищі тощо. Ці про­блеми роз­глядаються в працях В. Євтуха, В. Ігнатова, О. Майбороди, В. Наулка, А. Орлова, А. Пономарьова, В. Ткаченка, В. Трощинського, А. Шлепакова.