Асканійський тип багатоплідних каракульських овець
Визначення і загальна характеристика
АСКАНІ́ЙСЬКИЙ ТИП БАГАТОПЛІ́ДНИХ КАРА́КУЛЬСЬКИХ ОВЕ́ЦЬ — породний тип овець смушкового напряму. Виведено в Інституті тваринництва степ. р-нів ім. М. Іванова «Асканія-Нова» УААН шляхом відтворного схрещування каракул. та багатоплідної романів. порід. Створ. і апробовано 1971 як унікал., внутр.-породний тип каракул. породи, який збагатив її важливою біол. властивістю — підвищеною природ. багатоплідністю з високими смушковими якостями. Вівці цього типу продукують смушки чорного забарвлення; характеризуються підвищеною багатоплідністю (158–193 %), міцною конституцією, великою живою масою (барани-плідники — 83–98 кг, вівцематки — 57–63 кг; ягнята при народженні — одинаки по 5–6 кг, двійнята по 3,5–4 кг, трійнята по 3–3,5 кг), доброю пристосованістю до умов півдня України, виходом смушків 1-го сорту 85– 93 %. Для цього типу характерні великий розмір смушків (одинаків — 1719, двійнят — 1613, трійнят — 1328 см2), легкість міздри і вкорочений волос, середні за шириною (від 4 до 8 мм) і довгі валькуваті завитки, шовковий і блискучий вовновий покрив, що відповідає вимогам чистопород. каракулю. Крім високої якості вовни, при забої ягнят на смушки від одної лактуючої вівцематки надоюють 83–96 л молока (вміст жиру 6–8 %), з якого виготовляють бринзу і тверді сири. Висока молочність вівцематок дає змогу вигодовувати по двоє ягнят із серед. живою масою до відлучення 25–28 кг. Багатоплід. каракул. баранів використовують у господарствах Одес., Чернів., Хмельн., Дніпроп., Полтав. обл. як для підвищення багатоплідності, так і для поліпшення смушкових якостей.