Асфальтування
Визначення і загальна характеристика
АСФАЛЬТУВА́ННЯ — створення асфальтобетонного покриття на автомобільних дорогах, вулицях, аеродромах, тротуарах тощо методом укладання та ущільнення асфальтобетонної суміші на попередньо підготовлену основу з щебеню, гравію (нетверда основа) або бетону (тверда основа). Асфальтобетон залежно від призначення покриття укладають в один або два шари. Нижній шар завтовшки 4–5 см складається з велико- або середньозернистої суміші з обов’язковою посипкою (залишк. пористість 5– 10 %); верх. шар (3–4 см) — з середньо- або дрібнозернистої суміші (залишк. пористість 3– 5 %). При великих навантаженнях та інтенсив. рухові транспорту покриття наносять 3–4-ма шарами заг. товщиною 12– 15 см. Процес А. починається з очищення основи від пилу і мех. домішок, що здійснюється спец. дорож. щітками та водою під тиском поливо-миючими машинами. Основу вирівнюють, а поверхню обробляють рідким бітумом або бітум. емульсією для зчеплення (склеювання) з асфальтобетон. сумішшю. Готують асфальтобетонну суміш у асфальтобетонозмішувачах на стаціонар. або напівстаціонар. заводах, доставляють на місце укладання автосамоскидами, з них завантажують у приймал. бункер асфальтобетоноукладача, який укладає, розрівнює і попередньо ущільнює суміш дорож. катками. Остаточно ущільнюють покриття автомобілі, рух яких протягом кількох днів спеціально регулюється.