Атанасов Петко Калушев
Визначення і загальна характеристика
АТАНА́СОВ Петко Калушев (10. 10. 1922, м. Бургас, Болгарія — 16. 06. 1975, Софія) — болгарський літературознавець і перекладач, популяризатор української літератури в Болгарії. Закін. Софій. університет. У 1927–44 жив у болг. селах на Пд. України. Працював перекладачем і редактором у Центр. інституті наук. і тех. інформації в Софії. Від 50-х рр. досліджував болг.-укр. літ. зв’язки, творчість укр. письменників. Видав антології укр. оповідань «Полъхот Украйна», «Автоматичен капан» (обидві — 1965), «Съвременни украински разкази», «Съветски хумор и сатира» (обидві — 1971; усі — Софія). Автор праці «Тарас Шевченко» (Софія, 1964), розвідок і статей про І. Франка, Лесю Українку, М. Драгоманова та ін. Переклав твори М. Коцюбинського («Fata morganа», «Тіні забутих предків» та ін.), І. Франка («Борислав сміється»), О. Кобилянської («Valse melancolique»), Марка Черемшини («Святий Николай у гарті», «Парасочка»), письменників рад. періоду (О. Іваненко, В. Собка, О. Полторацького та ін.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Из историята на българо-украинските литературни отношения // Лит. мисъл. 1957. № 5; Украинската литература у нас // Лит. фронт. 1959, 12 ноем.; Българо-руски литературни врьзки през XVII и XVIII в. София., 1986; укр. перекл. — Іван Франко і Болгарія // Вінок Івану Франкові. К., 1957; З минулого українсько-болгарських зв’язків // УІЖ. 1960. № 4; Шевченко і Георгій Бакалов (уривок) // Світова велич Шевченка. Т. 3. К., 1964; Роль М. П. Драгоманова у зміцненні українсько-болгарських зв’язків // УІЖ. 1965. № 9; Леся Українка на болгарській землі // Всесвіт. 1971. № 9.
Рекомендована література
Завантажити статтю
