Аудіовідеопродукція

АУДІОВІДЕОПРОДУ́КЦІЯ (від лат. audio — слухаю, чую; video — дивлюсь, бачу; produco — виробляю) — вироби, що несуть на собі записи звука або зображе­н­ня у звуковому су­проводі, які при потребі від­творюються на спеціальній апаратурі. Роз­різняють аудіо- та ві­део­продукцію. Для запису та від­творе­н­ня звука за­стосовують грамофон­ні платівки, магнітофон­ні касети та компʼютерні компакт-диски. На них можуть зберігатись записи муз. творів, голоси людей і різноманітні природні та штучні звуки чи шуми. До ві­део­продукції належать ві­деокасети та компакт-диски із записами зображе­н­ня (малюнки, фото­графії, картини, кінофільми тощо), які можуть су­проводжуватися звуком. А. використовується в телерадіомовлен­ні як ефір. продукт, в організації мас. від­починку і роз­ваг (дискотеки і ві­деотеки), для домаш. прослуховува­н­ня і пере­гляду. Перша аудіо­продукція зʼявилася у 20-х рр. 20 ст., коли було налагоджено випуск грамплатівок для широкого вжитку. Роз­виток А. без­посередньо повʼязаний з роз­витком техніки, що від­творює звук і зображе­н­ня. У післявоєн­ні роки зʼявився магнітофон, який по­ступово майже витіснив із ужитку грамплатівки. Згодом носіями фоно­грам стали магнітофон­ні касети та компакт-диски. Перші спроби створе­н­ня ві­део­продукції належать до 50-х рр. 20 ст., коли був вина­йдений спосіб магніт. запису зображе­н­ня. Мас. виробництво роз­горнулось на­прикінці 70-х — поч. 80-х рр. Ві­део­продукція виявилась дешевою і швидко заполонила ринки багатьох країн. А. тематично різноманітна і різнопланова. До ві­део­продукції належать муз. про­грами, компʼютерні ігри, навч. ві­део­про­грами, ві­деожурнали, галуз. ві­деоенциклопедії, турист. довід­ники та ін. З допомогою А. вдається зберегти зображе­н­ня давніх памʼяток, що руйнуються, зафіксувати зразки фольклору, національних традицій, зникаючі ремесла. 1999 в Україні вироблено 7073 тис. шт. компакт-дисків, 2000 — 10095 тис. шт.; ві­деокасет від­повід­но — 59,6 та 81,8 тис. шт.; аудіокасет — 79,4 та 138 тис. шт. Серед виробників аудіокасет — Київ. завод «Фотон», який виготовляє 8,7 % продукції, що реалізується на ринках України. Решту виробляють малі під­приємства. Найбільшими виробниками компакт-дисків є київ. приватне під­приємство «Машел», яке виготовляє 43,6 % усіх компакт-дисків, що виробляються в Україні, ТОВ «Рік» — 23,8 % та ЗАТ «Болідиск» — 21,6 %. А. реалізується через мережу спеціаліз. магазинів; шляхом замовле­н­ня й роз­силки касет за каталогом; через систему прокату; ві­деоклуби та ві­деосалони. Ситуацію на аудіові­деоринку висвітлює ж. «Телерадіокурʼєр». Поряд з легал. способами виробництва і збуту А. є багато нелегальних. У багатьох країнах побутує аудіо- та ві­деопіратство. В Україні 1998 ухвалено Закон України «Про телебаче­н­ня і радіомовле­н­ня», за яким телерадіоорганізаціям заборонено «поширювати порно­графію або іншу інформацію, яка під­риває су­спільну мораль чи під­бурює до правопорушень, принижує честь і гідність людини» (ст. 2). Від 2000 набув чин­ності Закон України «Про пошире­н­ня копій аудіовізуальних творів і фоно­грам», що до­зволяє боротися з виробництвом і торгівлею піратською А. З метою протидії незакон. поширен­ню аудіовізуал. творів та фоно­грам цим законом перед­бачено маркува­н­ня кожної копії такої продукції. Від 1 січня 2001 екс­порт, імпорт, опт. та роз­дрібна торгівля немарков. копіями аудіовізуал. творів та фоно­грам вважається адм. поруше­н­ням. 2001 КМ України за­провадив ліцензува­н­ня та кодува­н­ня компакт-дисків.

Завантажити статтю