Ахматов Лев Соломонович

АХМА́ТОВ Лев Соломонович (23. 12. 1899, містечко Жашків Київ. губ., нині місто Черкас. обл. — 08. 03. 1937, Москва) — юрист, один із провід­ників більшовицької ре­пресивно-каральної політики в Україні і активних організаторів процесу «Спілки визволе­н­ня України» («СВУ»). Освіта вища. У 1918 входив до політ. течії «боротьбисти». 1920–22 — секр. Раднаркому УСРР, до 1925 — прокурор губ. суду, у 1925–33 — прокурор Верхов. суду УСРР, у 1934–35 — прокурор Дні­проп. обл. Від 1935 — нач. від­ділу труд. колоній НКВС УСРР. Заарешт. 31 липня 1936 за звинуваче­н­ням у належності до контр­рев. троцькіст. терорист. організації, що нібито готувала «терористичні акти проти керівників КП(б)У Косіора, Постишева і Балицького на Україні і проти керівників ВКП(б) у Москві». 8 березня 1937 у Москві військ. колегією Верхов. суду СРСР засудж. до страти і роз­стріляний. Дані про місце захороне­н­ня від­сутні. Реабіліт. по парт. лінії ріше­н­ням Київ. обкому партії 30 травня 1958 та військ. колегією Верхов. суду СРСР 23 вересня 1958.

Завантажити статтю