Ацманчук Олександр Павлович
АЦМАНЧУ́К Олександр Павлович (08. 09. 1923, Одеса — 07. 10. 1974, там само) — живописець. Член СХУ (1954). Закін. Одес. худож. училище (1947, майстерня Л. Мучника) та живописне відділ. Ленінгр. худож. інституту (1953, майстерня М. Авилова). Брав участь у виставках від 1947. Викладав фах. дисципліни в Одес. худож. училищі (1943–59). В історії укр. мистецтва його ім’я пов’язане з т. зв. романтичним стилем доби шістдесятників. У кін. 60-х рр. А. творчо переосмислює художнє надбання Ренесансу, експериментує з формал. якостями портрет. живопису, відтворює в портрет. образі психол. ознаки сучасника. Відомий як добрий рисувальник та експериментатор у галузі композиц. побудови картини. Твори зберігаються в Одес. ХМ, Дирекції виставок Міністерства культури України, Росії.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Портрет художниці Н. Ковтун» (1946), «Ранок» (1947); серія пейзажів Одеси (1947 — 60-і рр.); «Нафтогавань» (1948), «Хмарний день» (1953), «Ада» (1954), «Присмерки», «Човнярка» (1956), «Ранній сніг»; картини — «Політ» (1960–67), «Кущ оливи», «Солдат миру» (обидві — 1965), «Ленін на трибуні» (1967), «Квітуча гілка», «Портрет В. Касаткіної» (обидві — 1970), «Портрет скульптора О. Князика», «Зліт» (обидві — 1971), «Дівчина в червоному», «Квітуча гілка», «Портрет О. Токаревої», «Наталя», «Портрет молодого вченого» («Обчислювач», 1973), «Барабанщик» (1970–74); станк. та монум. мистецтва — монум.-декор. панно «Жовтнева революція» (Гол. павільйон ВДНГ УРСР, нині НВЦ; 1958, у співавт.); «В. І. Ленін» (приміщення Одес. Головпоштамту; 1962).
Рекомендована література
- А. Ацманчук. Каталог. О., 1975;
- Александр Павлович Ацманчук. Каталог. О., 1983;
- Басанець Т. В. Олександр Ацманчук // ОМ. 1984. № 1;
- Ферснов Е. Настали новые времена? Художники вспоминают // Юг. 1997, 22 окт.