Аширов Чари

АШИ́РОВ Чари (Aşyrow Çary; 10. 12. 1910, с. Кеші, Турк­мени­стан — 2003, Ашґабат) — турк­менський письмен­ник. Нар. письмен­ник Туркм. РСР (1970). Роз­почав літ. діяльність на­прикінці 20-х рр. У циклі поем «Çanly saka» («Кривавий вододіл», 1953), «Lalyň ogly» («Син німого», 1962), «Gökýаýlanyň ýigit leri» («Джигіти Гюкяйлану», 1965) змалював колізії воєн. дій 1918–20-х рр. в Турк­мени­стані. Цю тему в руслі офіц. ідеології роз­вивав також у романах «Yzçy» («Слідопит», 1970), «Ekizler» («Близнята», 1977). У своїх творах від­образив внутр. світ людини в пере­ломні моменти істор. і культур. роз­витку народу. Автор романів «Çarry serdar» («Старий вождь», 1980), «Çöreş» («Боротьба», 1986), повістей та оповідань, творів для дітей. Пере­клав понад 40 творів Т. Шевченка («Катерина», «Утоплена», «Пере­бендя», «Тополя», «Гайдамаки» та ін.), написав ста­т­тю про його творчість («У Київ, до друзів», 1961). Усі твори А. опубл. у Ашґабаті.

Завантажити статтю