ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Артимович Агенор

АРТИМО́ВИЧ Агенор (30. 08. 1879, с. Великий Кучурів, Буковина, нині Сторожинец. р-ну Чернів. обл. – 21. 10. 1935, Прага) – мовознавець, фахівець із класичної філології. Доктор філософії (1904). Дійсний член НТШ (1934). Навч. у Чернів. (закін. 1901) й Віден. університетах. Від 1904 – директор укр.-нім. гімназії у м. Кіцмань. У 1914 мав обійняти посаду доцент класич. філології Чернів. університету, але війна перешкодила цьому. Від 1917 – директор 2-ї Чернів. укр. гімназії, керував нею до окупації Буковини румунами у листопаді 1918. Переїхав до Станіслава (нині Івано-Франківськ), де став держ. секретарем освіти і культів ЗУНР, організатором шкільництва. У травні 1919 емігрував до Відня. Проф. класич. філології в УВУ. З перенесенням установи 1920 до Праги переїздить туди. Від 1926 – проф. індогерманістики в Укр. вільному пед. інституті ім. М. Драгоманова. 1928–30 – директор укр. гімназії у Ржевніце біля Праги. Належав до Празького лінгвіст. гуртка. В останні роки життя написав кілька цінних праць із порівнял. і теор. мовознавства, у яких розглядає мову як цілісну структуру. А. – автор праць із лат. та грец. метрики й просодії (Софокл, Овідій, Катул, Проперцій).

Пр.: Що таке фонологія // ЖЗ. 1934. № 10; Суть мови // Там само. 1935. № 11; Потенціяльність мови // Зап. НТШ: Пр. філол. секції. Л., 1937. Т. 155.

Літ.: [Некролог] // ЖЗ. 1935. № 11; Агенор Артимович // Назустріч. 1935, 1 груд.; Сімович В. По втраті найближчого друга // Там само; Його ж. Агенор Артимович // Зап. НТШ: Пр. філол. секції. Л., 1937. Т. 155; Його ж. Агенор Артимович // Укр. шк. 1938, Ч. 1–6; Шелепець Й. Агенор Артимович і його вчення про потенціяльність мови // Від НТШ до УВУ. Мат. міжнар. наук. конф. (Пряшів–Свидник, 12–15 черв. 1991). К.; Л.; Пряшів; Мюнхен; Париж; Нью-Йорк; Торонто; Сідней, 1992; Відомі педагоги Прикарпаття.

М. О. Мороз

Основні праці

Що таке фонологія // ЖЗ. 1934. № 10; Суть мови // Там само. 1935. № 11; Потенціяльність мови // Зап. НТШ: Пр. філол. секції. Л., 1937. Т. 155.

Рекомендована література

  1. [Некролог] // ЖЗ. 1935. № 11;Google Scholar
  2. Агенор Артимович // Назустріч. 1935, 1 груд.;Google Scholar
  3. Сімович В. По втраті найближчого друга // Там само;Google Scholar
  4. Його ж. Агенор Артимович // Зап. НТШ: Пр. філол. секції. Л., 1937. Т. 155;Google Scholar
  5. Його ж. Агенор Артимович // Укр. шк. 1938, Ч. 1–6;Google Scholar
  6. Шелепець Й. Агенор Артимович і його вчення про потенціяльність мови // Від НТШ до УВУ. Мат. міжнар. наук. конф. (Пряшів–Свидник, 12–15 черв. 1991). К.; Л.; Пряшів; Мюнхен; Париж; Нью-Йорк; Торонто; Сідней, 1992;Google Scholar
  7. Відомі педагоги Прикарпаття. Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Артимович Агенор / М. О. Мороз // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-44725

Том ЕСУ:

1-й

Дата виходу друком тому:

2001

Дата останньої редакції статті:

2001

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

44725

Кількість переглядів цього року:

9

Схожі статті

Мещерський
Людина  |  Том 20 | 2018
В. К. Чумаченко
Калита
Людина  |  Том 12 | 2012
Л. І. Тараненко
Кримський
Людина  |  Том 15 | 2024
О. Й. Пріцак

Нагору