Артимович Агенор

АРТИМО́ВИЧ Агенор (30. 08. 1879, с. Великий Кучурів, Буковина, нині Сторожинец. р-ну Чернів. обл. — 21. 10. 1935, Прага) — мовознавець, фахівець із класичної філології. Доктор філософії (1904). Дійсний член НТШ (1934). Навч. у Чернів. (закін. 1901) й Віден. університетах. Від 1904 — директор укр.-нім. гімназії у м. Кіцмань. У 1914 мав обійняти посаду доцент класич. філології Чернів. університету, але війна перешкодила цьому. Від 1917 — директор 2-ї Чернів. укр. гімназії, керував нею до окупації Буковини румунами у листопаді 1918. Переїхав до Станіслава (нині Івано-Франківськ), де став держ. секретарем освіти і культів ЗУНР, організатором шкільництва. У травні 1919 емігрував до Відня. Проф. класич. філології в УВУ. З перенесенням установи 1920 до Праги переїздить туди. Від 1926 — проф. індогерманістики в Укр. вільному пед. інституті ім. М. Драгоманова. 1928–30 — директор укр. гімназії у Ржевніце біля Праги. Належав до Празького лінгвіст. гуртка. В останні роки життя написав кілька цінних праць із порівнял. і теор. мовознавства, у яких розглядає мову як цілісну структуру. А. — автор праць із лат. та грец. метрики й просодії (Софокл, Овідій, Катул, Проперцій).

Рекомендована література

1. [Некролог] // ЖЗ. 1935. № 11;
   Google Scholar Internet
2. Агенор Артимович // Назустріч. 1935, 1 груд.;
   Google Scholar Internet
3. Сімович В. По втраті найближчого друга // Там само;
   Google Scholar Internet
4. Його ж. Агенор Артимович // Зап. НТШ: Пр. філол. секції. Л., 1937. Т. 155;
   Google Scholar Internet
5. Його ж. Агенор Артимович // Укр. шк. 1938, Ч. 1–6;
   Google Scholar Internet
6. Шелепець Й. Агенор Артимович і його вчення про потенціяльність мови // Від НТШ до УВУ. Мат. міжнар. наук. конф. (Пряшів–Свидник, 12–15 черв. 1991). К.; Л.; Пряшів; Мюнхен; Париж; Нью-Йорк; Торонто; Сідней, 1992;
   Google Scholar Internet
7. Відомі педагоги Прикарпаття.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю