Крючков Микола Панасович
КРЮЧКО́В Микола Панасович (Крючков Николай Афанасьевич; 24. 12. 1910 (06. 01. 1911), Москва — 13. 04. 1994, там само) — російський актор. Народний артист РРФСР (1950), СРСР (1965). Герой Соціалістичної Праці (1980). Національна премія «Ніка» РФ (1990). Член Спілки кінематографістів РФ. Державні нагороди СРСР. Закінчив школу фабрично-заводського навчання (1928), акторської майстерності при Театрі робітничої молоді (1930; обидва — Москва), у якому грав (1928–34). Акторству навчався у І. Савченка, І. Судакова і М. Хмельова. Працював на кіностудіях «Міжробдопомфільм» (згодом «Союздитфільм», 1931–40), «Мосфільм» (1941–45); у Театрі кіноактора (1945–92; усі — Москва). У соціалістичному радянському кіно 1930–40-х років створив образи позитивних героїв епохи перших пʼятирічок, яким властиві моральна чистота й цілісність характерів. Усім персонажам надавав своєрідних індивідуальних характеристик, романтичності. Комедійні ролі позначені вибуховим темпераментом К., музикальністю, гострохарактерні — схильністю до вираження побутових деталей. Героям 1950–80-х років притаманний драматизм, розкриття їх духовного світу. Автор книги «Чем жив человек» (Москва, 1987).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Павлуша Мазик («Клич, фабкоме!» І. Коровкіна, С. Єршова), Сашко-сезонник («Московський 10.10» Ф. Кнорре); у кіно — Сенько Кадкін («Околиця», 1933, реж. Б. Барнет), Андрій Журба («Приватний випадок», 1934, реж. І. Трауберґ), Кузьма Петров («Свинарка і пастух», 1941, реж. І. Пир’єв), Сергій Луконін («Хлопець з нашого міста», 1942, реж. О. Столпер, Б. Іванов, О. Птушко), Корольков («Справа Рум’янцева», 1955, реж. Й. Хейфіц), Кухарьков («Безсмертний гарнізон», 1956, реж. З. Аграненко, Е. Тіссе), Скибан («Над Тисою», 1958, реж. Д. Васильєв), Генерал міліції («До мене, Мухтаре!», 1964, реж. С. Туманов), Дядя Коля («Осінній марафон», 1979, реж. Г. Данелія), Федір Семенович Панченко («Особливо важливе завдання», 1981, реж. Є. Матвєєв), Платон («Дамське танго», 1983, реж. С. Мамілов), Коршун («Цар Іван Грозний», 1992, реж. Г. Васильєв), Старий капітан («Янголи смерті», 1993, реж. Ю. Озеров); в укр. стрічках — Клим Ярко («Трактористи», 1939, реж. І. Пир’єв; Сталін. премія, 1941), Сергій Горлов («Фронт», 1943, реж. Г. Васильєв, С. Васильєв), Назар («Щедре літо», 1950, реж. Б. Барнет), Тарас Матвеїч («Максимко», 1953, реж. В. Браун), Сергушин («Тривожна молодість», 1955, реж. О. Алов, В. Наумов), Міліціонер («Місто — одна вулиця», 1964, реж. Я. Базелян), Панас Байда («Адреса вашого дому», 1972, реж. Є. Хринюк; 2-а премія 6-го Вкф, м. Алма-Ата, нині Алмати, 1973).
Людина 