КУЗЬМІ́Н Анатолій Микола­йович (20. 10 (02. 11). 1903, м. Твер, Росія — 28. 10. 1954, Москва) — проми­­словець, радянський діяч. Державні нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. гірн. ін­ститут (нині С.-Пе­тербург, 1930). Працював у радго­спі у Во­­лодар. р-ні Петрогр. губ. (1918–21), у Держ. ін­ституті проектува­н­ня металург. заводів (Ленін­град, 1927–31), на буд-ві Нижньотагіл. металург. комбінату (1931–35): від 1933 — за­ступник гол. інж. з технол. частини. 1935–37 очолював про­ект. від­діл Магнітогор. металург. комбінату (усі — РФ). 1937–48 — директор «Запоріж­сталі», де під його керівництвом уведено в дію тонколист. стан і стан холод. вальцюва­н­ня, а також 3-ю домен­ну піч. Значну увагу приділяв пита­н­ням побуту та від­починку працівників заводу. Під час 2-ї світової війни К. очолював завод № 702 у м. Новосибірськ (РФ), куди еваку­йовано частину устат­­кува­н­ня «Запоріж­сталі». 1948–49 та 1953–54 — 1-й заст. міністра, 1949–51 — мі­­ністр металург. промисловості СРСР; 1951–53 — 1-й заст. міністра, від лютого 1954 — міністр чорної ме­­талургії СРСР. Депутат ВР УРСР 2-го склика­н­ня. Прах К. роз­міщений у Кремлів. стіні на Красній площі.