Кузьмін Євген Михайлович

КУЗЬМІ́Н Євген Михайлович (01. 01. 1868, Київ, за ін. даними — 10(22). 10. 1871, м. Люцерн, Швейцарія — 19. 12, за ін. даними — 09. 07. 1942, м. Казалінськ Кзил-Ордин. обл., Казахстан) — історик мистецтва, художній критик, публіцист, педагог. Член Укр. наук. та літ.-артист. т-в у Києві. У Києві закін. реал. (1889) та піхотне юнкер. (1891) училища, рисув. шко­­лу М. Мурашка (1893). Працював викл. військ. училища (1902–06); від 1913 читав курс історії мистецтва у худож. студії О. Мурашка, видавав ж. «Рыцарь»; 1914–25 (з перервою) — викладач Вищого муз.-драм. інституту; співпрацював із ху­­дож.-пром. і наук. музеєм (усі — Київ). Від 1908 брав активну участь у діяльності Київ. відділ. Рос. теософ. товариства (1920–23 — його голова). Учасник міжнар. конгресів теософів у Будапешті (1908) та Стокгольмі (1912). Член редколегії ж. «Вѣстникъ теософіи». 1917 читав лекції з естети­­ки в студії «Молодий театр» Леся Кур­баса. 1919 заарешт. за звинува­ченням у співпраці з офіцерами армії А. Денікіна. 1926 заарешт. удруге за теософ. діяльні­­сть, ув’язн. на 10 діб. Змушений залишити викладац. роботу, пра­­цював у Київ. філії Укр. товариства пролетар. туризму і екскурсій, архіт. майстерні Київ. міськради. 1937 заарешт. утретє, за звинуваченням в актив. участі у контр­­рев. організації серед теософів та проведення шпигун. роботи на користь фашист. держав 22 вересня 1938 засудж. до заслання на 5 р. у Казахстан. Автор публікацій про сучасне йому художнє життя Києва, проблеми розвитку нац. культури, худож. освіти. Вивчав староукр. об­­разотворче і декор.-ужитк. мистецтво (іконопис, портрет, ме­­мор. пластику, різьблення, кераміку, килимарство), пам’ятки Києва. Першим порушив питання про необхідність систем. дослідж. і збереження культур. спадщини 16–18 ст. як доби роз­­квіту нац. худож. культури (ст. «Не­­сколько слов о южнорусском ис­­кусстве и задачах его исследования» // «КС», 1900, т. 71). Автор перших узагальнюючих розвідок про укр. живопис та скульптуру 17 ст. Досліджував живописну та графічну спадщину Т. Шевченка, творчість Г. Нарбута, А. Петрицького, Ю. Михайліва, О. Му­­рашка. Реабіліт. 1989. Ім’я К. за­­значено на пам’ятнику «Художники — жертви репресій» у Києві (1996). Історик В. Ульяновсь­­кий упорядкував і видав його праці у кн. «Киев, которого не знают» (К., 2014).

Пр.: Т. Г. Шевченко как живописец и гравер // Искусство и художествѣн. пром-сть. 1900. № 3; Несколько соображений по поводу уничтоженных и уцелевших памятников старины в Киево-Печерской лавре // Там само. № 17; Из Киева (25-летие рисовальной шко­­лы Мурашко) // Там само. 1901. № 4; Украинский ковер // Старые годы. 1908. № 5; От ХVІІ к ХVІІІ веку: О некоторых памятниках южнорусского прикладного искусства // Там само. 1909. № 7–9; Искусство в Киеве // Аполлонъ. 1910. № 6; Тарас Григорьевич Шевченко // Искусство, живопись, графика, художе­­ст­­вѣн. пѣчать. 1911. № 2, 3; Межигорский фаянс // Там само. № 6–7; Украинская живопись ХVІІ века // Грабарь И. История русского искусства. Москва, [1914]. Т. 6. Глава 14; Нарбут і завдання графіки // ЧШ. 1927. № 3; Олександр Мурашко // Там само. 1928. № 11, 12; Майстерність гончаря на Україні // Життя і революція. 1928. Кн. 10; Юхим Михайлів // Там само. Кн. 11; Київські надгробки // Київ. збірники історії й археології, побуту й мистецтва. 1931. Зб. 1.

Літ.: Долденко О. Кузьмін Є. і Яре­­мич С. — дослідники українського мистецтва // Декор. мистецтво і дизайн: Нац. традиції й актуал. пробл. Зб. мат. К., 2001; Ковпаненко Н. Г. Є. М. Кузь­­мін як дослідник пам’яток українського образотворчого мистецтва // Історія України: Маловідомі імена, події, фак­­ти: Зб. ст. К., 2001. Вип. 17; Ременяка О. Євген Кузьмін // Сучасні пробл. до­­слідж., реставрації та збереження куль­­тур. спадщини: Зб. наук. пр. К., 2010. Вип. 7.

Н. Г. Ковпаненко

Основні праці

Т. Г. Шевченко как живописец и гравер // Искусство и художествѣн. пром-сть. 1900. № 3; Несколько соображений по поводу уничтоженных и уцелевших памятников старины в Киево-Печерской лавре // Там само. № 17; Из Киева (25-летие рисовальной шко­­лы Мурашко) // Там само. 1901. № 4; Украинский ковер // Старые годы. 1908. № 5; От ХVІІ к ХVІІІ веку: О некоторых памятниках южнорусского прикладного искусства // Там само. 1909. № 7–9; Искусство в Киеве // Аполлонъ. 1910. № 6; Тарас Григорьевич Шевченко // Искусство, живопись, графика, художе­­ст­­вѣн. пѣчать. 1911. № 2, 3; Межигорский фаянс // Там само. № 6–7; Украинская живопись ХVІІ века // Грабарь И. История русского искусства. Москва, [1914]. Т. 6. Глава 14; Нарбут і завдання графіки // ЧШ. 1927. № 3; Олександр Мурашко // Там само. 1928. № 11, 12; Майстерність гончаря на Україні // Життя і революція. 1928. Кн. 10; Юхим Михайлів // Там само. Кн. 11; Київські надгробки // Київ. збірники історії й археології, побуту й мистецтва. 1931. Зб. 1.

Рекомендована література

1. Долденко О. Кузьмін Є. і Яре­­мич С. — дослідники українського мистецтва // Декор. мистецтво і дизайн: Нац. традиції й актуал. пробл. Зб. мат. К., 2001;
   Google ScholarInternet
2. Ковпаненко Н. Г. Є. М. Кузь­­мін як дослідник пам’яток українського образотворчого мистецтва // Історія України: Маловідомі імена, події, фак­­ти: Зб. ст. К., 2001. Вип. 17;
   Google ScholarInternet
3. Ременяка О. Євген Кузьмін // Сучасні пробл. до­­слідж., реставрації та збереження куль­­тур. спадщини: Зб. наук. пр. К., 2010. Вип. 7.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю