КУЇЛО́ВСЬКИЙ-САС Юліан (01. 05. 1826, с. Конюшки-Королівські, нині Самбір. р-ну Львів. обл. — 04. 05. 1900, Львів) — церковний діяч УГКЦ. Під час революції 1848–49 спів­­працював із польс. опозиц. рухом, у складі польс. легіонів брав участь в угор. пов­стан­ні. Після його придуше­н­ня жив у Сербії, Болгарії та Туреч­чині. 1854 закін. духовну семінарію св. Суль­піція (Париж) і був рукопоклад. у сан священика. Служив капеланом монастиря бенедиктинок у Парижі. 1857, завдяки клопота­н­ням рим. папи Пія ІХ, отримав змогу повернутися в Галичину, служив у Руському Селі Бірчан. деканату Пере­мишл. єпархії. Від 1883 — ректор Пере­мишл. духов. семінарії, від 1887 — архі­пресвітер першого Станіславів. єпис­копа Ю. Пелеша, від 1890 — єпис­коп-пом. у Пере­мишлі, від 1891 — Станісла­вів. єпис­коп. 1899–1900 — митро­полит Львівський і Галицький. Намагався уникати політизації Церкви, об­стоював усталені церк. традиції та обряди, був прихильником від­новле­н­ня Гре­ко-Катол. Церкви на укр. землях у складі Рос. імперії.