Кукшин

Визначення і загальна характеристика

КУ́КШИН — село Ніжинського ра­йону Чернігівської області. Кукшин. сільс. раді під­порядк. с. Зруб. Знаходиться за 90 км від обл. центру, за 30 км від райцентру, за 18 км від залізнич. ст. Вертіївка та за 2 км від автошляху Київ–Мос­ква. На Зх. і на Пн. від К. — значні ліс. масиви, на Сх. — ур­очище Смолянка, яке складається з низки зрошув. ка­налів. Площа 2,96 км². За пере­писом насел. 2001, у К. проживали 949, у Зрубові — 157 осіб; станом на 2015 у К. — 593, у Зрубові — 75 осіб; пере­важно українці. За 2,3 км на Сх. від пн. околиць села виявлено поселе­н­ня Орлове (1 тис. до н. е.), за 1,3 км на Пн. Зх. від пн. околиць — поселе­н­ня Кукшин-1 (2–1 тис. до н. е.). Вперше згадується у писем. джерелах 1624. За нар. пере­казами, назва походить від першого поселенця коваля Кукши. Від серед. 14 ст. довколишні землі пере­бували у межах Великого князівства Литовського, після Деулін. пере­мирʼя (побл. Москви) 1618 уві­йшли до Польщі. Жит. брали участь у пов­ста­н­нях І. Балиловця (1631), Павлюка (П. Бута; 1637), Остряниці (Я. Острянина; 1638), Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького, боях зі швед. військами (1708). За Андрусів. пере­мирʼям 1667 К. залишився у межах Росії. 1648–1781 — село Ніжин. полку (1648–54 та 1716–82 — 2-ї Ніжин. сотні); 1781–1923 — Ніжин. пов.; 1781–97 — Черніг. намісниц­тва; 1797–1802 — Малорос., 1802–1925 — Черніг. губ. 1866 мешкали 1286 осіб, було 224 двори, 1897 — від­повід­но 2242 і 330. У 1888 зведено деревʼяну Троїц. церкву (не збереглася). Під час воєн. дій на­прикінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася, у січні 1919 остаточно встановлено більшовицьку. У листопаді 1919 тут від­бувся бій між більшов. дивізією та денікінцями. 1923–30 — у складі Ніжин. округи; від 1923 — Ніжин. р-ну; від 1932 — Черніг. обл. Кукшинці чинили зброй. опір проведен­ню насильниц. колективізації. Згодом потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 21), за­знали сталін. ре­пресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинули 303 жит. У рад. період працювали радгосп «Дружба народів» (одне з 4-х госп-в у СРСР, що вирощувало насі­н­ня ніжин. огірків, єдине з вирощува­н­ня насі­н­ня чорної редьки), комплекс із від­годівлі великої рогатої худоби з консерв. цехом. 1988 проживали 1260 осіб. Нині у К. — заг.-осв. школа, Будинок культури, фельдшер.-акушер. пункт. На тер. Ніжинщини здобув популярність жін. вокал. ансамбль «Калинка». Встановлено обеліск воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — математик О. Мазко, різьбяр Г. Василенко.

Літ.: Барановський М. О., Барановська О. В., Смаль І. В. та ін. Ніжинщина: Навч. посіб. Ніжин, 2004.

О. В. Барановська

Завантажити статтю