Кулик Валерій Павлович
КУЛИ́К Валерій Павлович (05. 08. 1948, с. Чаплинка, нині смт Херсон. обл.) — поет, перекладач. Член НСПУ (1996). Заслужений діяч мистецтв України (2009). Обл. літ. премія ім. М. Куліша (2008). Закін. Херсон. пед. інститут (1971). Працював ред. г. «Придніпровська зірка» (смт Білозерка Херсон. обл., 1982–87), заст. гол. ред. рай. г. «Огни Арктики» (Чукотка, РФ, 1987–91); нині — автор і ведучий літ.-мист. телепрограм Херсон. обл. ТРК «Скіфія». Дебютував 1961 добіркою віршів у рай. г. «Радянська Таврія» (Чаплинка). Наскрізними у його творах є образи саду, хліба, материн. хати, рушника, ластівки, ромашки як утвердження ідеалів добра, краси, гуманності й благородства. Видав зб. лірич. пісень «Кришталева любов» (1997), «Калинові мости» (1999), «Повернення в юність» (2001), «Зоря над покосами» (2005), «А стежка біжить від літа» (2008); кн. перекладів з рос. класики «Світився гранями сонет» (2000) та «Я зачарований сонетом…» (2001; усі — Херсон).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Відстані. Сф., 1978; Озимина. Сф., 1981; Дорога до тебе. Сф., 1989; Трояндове вино. Хн., 1994; Відлуння любові. Хн., 1995; Уста твої ніжніші за корали…: Вінок сонетів. Хн., 1997; П’ятдесят сонетів різних літ. Хн., 1998; Сонце моєї матері. Хн., 1998; Свіча кохання: Вінок сонетів. Хн., 2001; Колодязь у степу: Ліричні вірші, переклади. Хн.; К., 2002; Планета сонета. Хн., 2003; Алегорії вересневого саду: Сонети, вінки сонетів. Хн., 2004; У мареві мальв: Ліричні поезії, сонети, переклади. Хн., 2006.
Рекомендована література
- Братан М. Валерієві Кулику — 50 // ЛУ. 1998, 20 серп.;
- Щерба Т. М. «Сонце моєї матері»: (Валерій Кулик) // Щерба Т. М. Цілющі острови духовності: Література Таврій. краю. Хн., 2001;
- Жураківський В. Планета сонета // ЛУ. 2003, 21 серп.;
- Мойсієнко А. У часопросторі сонетного вінка // Там само. 2006, 21 груд.;
- Герасимчук В. Нев’янучі мальви душі // Там само. 2007, 24 трав.
Завантажити статтю
Людина 
