Кулик Іван Онисимович
КУЛИ́К Іван Онисимович (30. 04. 1923, с. Моринці Звенигород. р-ну, нині Черкас. обл. — 07. 04. 1995, Черкаси) — живописець. Член СХУ (1962–73, від 1988). Закін. Київський художній інститут (1955; викл. К. Трохименко, Т. Яблонська). Працював у Т-ві художників м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), від 1965 — у Черкасах. У с. Моринці створив етногр. музей; брав участь у краєзн. експедиціях, збирав етногр. матеріали. Учасник всеукр. мистецьких виставок від 1958. Персон. — у Моринцях (1961, 1964), Івано-Франківську (1963), Черкасах (1966, 1969, 1972, 1989, 1998–99), Звенигородці, Шполі (обидві — 1967), Умані (1988; усі — Черкас. обл.), Києві (1995). Створював темат. картини (укр. село, його минуле і сучасне), пейзажі, портрети, натюрморти. Окремі роботи зберігаються у Черкас. краєзн. музеї (від 1996 — постійна експозиція його творів), Літ.-мемор. музеї В. Симоненка (Черкаси).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Гуцулка» (1952), «Село Моринці», «Лісоруби» (обидва — 1961), «І. Козловський співає в Моринцях» (1964), «Рідна Черкащина» (1969), «І. Нечуй-Левицький у Стеблеві» (1980), «Фіолетова осінь», «О. Довженко в Україні» (обидва — 1982), «Моринці — батьківщина Т. Шевченка» (1985), «150-літня хата в селі Орловець», «В. Симоненко» (обидва — 1986), «М. Максимович у Прохорівці» (1989), «Хата, в якій народився Т. Шевченко. Моринці», «В. Стус» (обидва –1990), «Натюрморт з яблуками» (1993). Літ.: Іван Кулик: Каталог. Чк., 1972; К., 1994; Загаєцька О. Іван Кулик — художник, який зазнав переслідувань // ОМ. 2001. № 3.