Куликов Віталій Миколайович

КУЛИКО́В Віталій Миколайович (27. 10. 1935, м. Новогеоргіївськ Кіровогр. обл., нині затоплено Кременчуц. водосховищем — 06. 01. 2015, Харків) — графік, живописець. Дипломи 3-го (1974) і 1-го ступеня (1986) респ. виставок плаката, 3-го трієнале естампа (м. Шамальє, Франція, 1994). Член НСХУ (1974). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1967; майстерня Г. Бондаренка). Відтоді викладав у ньому; від 1998 — у Харків. тех. університеті будівництва та архітектури: від 2010 — професор кафедри образотвор. і декор. мистецтва. Учасник всеукр., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок від 1969. Персон. — у Харкові (1990, 1999, 2001, 2003, 2006, 2008, 2010), Києві (1991, 2009–10), Нюрнберзі (Німеччина, 1991, 2003). Співзасн. твор. об’єдн. «Літера А» (1990, Харків). Основні галузі — станк. і книжк. графіка, театрал. плакат, живопис. Творчість К. сформувалася під впливом засад європ. постмодернізму (зокрема посткубізму) і традицій вітчизн. малярства. У 1960–80-і рр. виконав понад 50 театр. афіш, для яких притаманна гостра (до ґротеску) метафоричність мислення й виняткова дисципліна форми. Для харків. видавництв створив кілька ілюстров. циклів, які відзначаються лапідарністю графіч. мови і бажанням відійти від прямого ілюстрування. Автор композицій з фігурами, портретів і краєвидів. Картини експресивні, ґротескові, несподівані, філософічні. Значну частину творів К. присвяч. сучас. жінці. Окремі роботи зберігаються у Харків. і Сум. ХМ, Київ. музеї сучас. мистецтва.

Тв.: іл. до кн. — «Чорне море» К. Паустовського (1967), «Подари мне звезду» Ф. Костромітіна (1975), «Дикое поле: Стихи русских поэтов Украины конца ХХ века» (2000; усі — Харків); серії літографій — «Образи миру» (1969), «Еллада ХХ» (1974); театр. афіші — «Безталанна» І. Карпенка-Карого (1972), «Біг» за М. Булгаковим (1978), «Безприданниця» О. Островського (1979), «Що той солдат, що цей» Б. Брехта (1981); «Недоук» Д. Фонвізіна (1982); графіч. проект «ВОНА. Повернення ГЕОметрії» (2001); живопис — «Президія» (1990), «Св. Антоній ІІІ» (1995), «Новобранець із дівчиною» (1996), «Літак над пляжем», «Республіка» (обидва — 1997), «Петро Олексійович, Матильда, краєвид», «Св. Антоній І» (обидва — 1998), «Композиція» (2000), «Неллі» (2004), «Піфагор», «Евксинський понт», «Край» (усі — 2005), «Календули» (2006), «Тумбочка холостяка», «Інфанта», «Балаклава» (усі — 2013).

Літ.: Пивненко А. Мастер плаката // Сов. художник. Графика. 1983. Вып. 7; Евтушенко С. Двойная звезда Виталия Куликова // Позиция. 1991. № 1; Иллюзион: Альбом персон. выставки. Х., 2001; Нємцова В. Віталій Куликов (1935), Харків: На полі Куликовому // Музей. провулок. 2008. № 2(10); Віталій Куликов: Альбом. К., 2009; Куликов Віталій: Каталог персон. виставки «27&27». Х., 2010.

В. Г. Яськов

Основні твори

іл. до кн. – «Чорне море» К. Паустовського (1967), «Подари мне звезду» Ф. Костромітіна (1975), «Дикое поле: Стихи русских поэтов Украины конца ХХ века» (2000; усі – Харків); серії літографій – «Образи миру» (1969), «Еллада ХХ» (1974); театр. афіші – «Безталанна» І. Карпенка-Карого (1972), «Біг» за М. Булгаковим (1978), «Безприданниця» О. Островського (1979), «Що той солдат, що цей» Б. Брехта (1981); «Недоук» Д. Фонвізіна (1982); графіч. проект «ВОНА. Повернення ГЕОметрії» (2001); живопис – «Президія» (1990), «Св. Антоній ІІІ» (1995), «Новобранець із дівчиною» (1996), «Літак над пляжем», «Республіка» (обидва – 1997), «Петро Олексійович, Матильда, краєвид», «Св. Антоній І» (обидва – 1998), «Композиція» (2000), «Неллі» (2004), «Піфагор», «Евксинський понт», «Край» (усі – 2005), «Календули» (2006), «Тумбочка холостяка», «Інфанта», «Балаклава» (усі – 2013).