КУЛИКО́В Віталій Микола­йович (27. 10. 1935, м. Новогеоргіївськ Кіровогр. обл., нині затоплено Кременчуц. водо­сховищем — 06. 01. 2015, Харків) — графік, живописець. Дипломи 3-го (1974) і 1-го ступеня (1986) респ. ви­ставок плаката, 3-го трієнале естампа (м. Шамальє, Франція, 1994). Член НСХУ (1974). Закін. Харків. худож.-пром. ін­ститут (1967; майстерня Г. Бондаренка). Від­тоді викладав у ньому; від 1998 — у Харків. тех. університеті будівництва та архітектури: від 2010 — професор кафедри образотвор. і декор. мистецтва. Учасник всеукр., всесоюз., між­­нар. мистецьких ви­ставок від 1969. Персон. — у Харкові (1990, 1999, 2001, 2003, 2006, 2008, 2010), Києві (1991, 2009–10), Нюрнбер­зі (Німеч­чина, 1991, 2003). Спів­­засн. твор. обʼ­єдн. «Літера А» (1990, Харків). Основні галузі — станк. і книжк. графіка, театрал. плакат, живопис. Творчість К. сфор­мувалася під впливом засад єв­роп. постмодернізму (зокрема посткубізму) і традицій вітчизн. малярства. У 1960–80-і рр. виконав понад 50 театр. афіш, для яких притаман­на гостра (до ґротеску) метафоричність мисле­н­ня й виняткова дисципліна форми. Для харків. видавництв створив кілька ілюстров. циклів, які від­значаються лапідарністю гра­фіч. мови і бажа­н­ням ві­ді­йти від прямого ілюструва­н­ня. Автор композицій з фігурами, порт­ретів і краєвидів. Картини екс­пресивні, ґротескові, несподівані, філософічні. Значну частину тво­рів К. присвяч. сучас. жінці. Ок­ре­мі роботи зберігаються у Хар­ків. і Сум. ХМ, Київ. музеї сучас. мистецтва.