Куликов Володимир Никандрович

КУЛИКО́В Володимир Никандрович (29. 04. 1911, м. Сулін, нині Чер­воний Сулін Ростов. обл., РФ — 15. 10. 1990, Харків) — промисло­вець. Герой Соц. Праці (1961). Державні нагороди СРСР. Закін. Ростов. ін­ститут с.-г. машинобудува­н­ня (1935). Трудову діяльність роз­почав на заводі «Ростсільмаш», був май­стром, гол. інж., заст. дир. зі спецвиробництва. У роки 2-ї світової війни — в евакуації, 1941–43 працював заст. дир. зі спецвиробництва заводу № 706 у Ташкенті. Після звільне­н­ня Харкова від 1943 — директор заводу «Серп і молот»; 1946–51 — гол. інж. заводу «Світло шахтаря» (Харків). 1951 при­знач. дир. ін­ституту «Оргвуглемаш» у Москві, однак через рік повернувся до Харкова. 1952–64 — директор заводу № 897 (а/с № 201; нині завод «Комунар»). Зробив знач. особистий внесок в освоє­н­ня ракетно-косміч. техніки і продук­ції цивіл. при­значе­н­ня. Під його керівництвом завод роз­почав випуск борт. і назем. апаратури систем багатьох ракет-носіїв оборон. і косміч. при­значе­н­ня, апаратури систем керува­н­ня для косміч. апаратів. Для швидшого освоє­н­ня серій. виробництва апаратури системи керува­н­ня ракети Р-1 (8А11) і оператив. виріше­н­ня повʼязаних з цим питань 1952 як структур. під­роз­діл створ. наук.-тех. СКБ «Полісвіт». 1957 завод освоїв і роз­почав виробництво системи керува­н­ня косміч. ракети Р-7 (8К71), яка того ж року вивела на орбіту перший штуч. супутник Землі, 1959–60 — систем керува­н­ня для три­ступінчастої косміч. ракети Р-7 (8К72) для запуску кос­міч. апаратів і поверне­н­ня їх на Землю чотирьох варіантів: 1К — з тваринами; 2К — картогр. дослідж. 2Д — дослідж. магніт. і радіац. поясів; 3КА — пілотовані, для ви­веде­н­ня на орбіту косміч. кораблів «Схід». Від 1964 — гол. інж. заводу «Світло шахтаря», згодом — на пенсії, мешкав у Харкові.

Завантажити статтю