Куликов В’ячеслав Онуфрійович

Визначення і загальна характеристика

КУЛИКО́В Вʼячеслав Онуфрі­йович (12(25). 08. 1915, с. Нестерівка, нині Нестерварка Тульчин. р-ну Вінн. обл. — 06. 01. 2005, Мос­ква) — промисловець. Кандидат технічних наук (1971). Герой Соц. Праці (1966). Премія РМ СРСР (1976). Закін. Сталін. індустр. ін­ститут (нині Донецьк, 1938). Працював на Сталін. (1932–39), Сєров. (РФ, 1939–46), Ма­кіїв. (Сталін. обл., 1947–58; від 1952 — гол. інж.), Караґандин. (м. Теміртау, Казах­стан, 1959–63; гол. інж. і дир.), Жданов. (нині м. Маріуполь Донец. обл., 1963–69; дир.) металург. заводах. Під його керівництвом на Караґандин. заводі введено в екс­плуатацію першу домну і отримано перший казах­стан. чавун, на Жданов. заводі 1963 — домен­ну піч № 4 обʼємом 2002 м³, цех холод. прокату, 2 стани «1020» для виробництва газо­провід. труб великого діаметра, 3 кисневі установки, а на­прикінці 1965 — найпотужнішу на той час у світі домен­ну піч № 5 обʼємом 2300 м³ з урахува­н­ням остан. досягнень науки і техніки (всі вироб. процеси автоматизовано, за­стосовано транс­портерну систему подава­н­ня шихти з від­сівом дріб. агломерату тощо), перший великий сучас. киснево-конвертор. цех з 3-ма конверторами місткістю 100 т і продуктивністю 2,2 млн т щороку, при­знач. для виплавле­н­ня сталі із мартенів. чавуну, що ознаменувало знач. успіх рад. металургії. 1969–73 — за­ступник міністра чорної металургії УРСР (Київ); 1973–87 — за­ступник голови, потім 1-й за­ступник голови Держ. комітету СРСР з матеріал.-тех. забезпече­н­ня (Москва). Від 1987 — персонал. пенсіонер союз. значе­н­ня. Мешкав у Москві. Автор низки винаходів і друк. праць з теорії металургії.

О. В. Савченко

Завантажити статтю