КУЛИ́НИЧ Ярослав Па­влович (21. 03. 1926, с. Вага, нині Під­гаєц. р-ну Терноп. обл. — 30. 10. 2007, м. Йонкерс, шт. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — кінорежисер. Середню освіту здобув у гімназії (м. Бережани Терноп. обл.) і торг. школі (м. Рогатин Станіслав., нині Івано-Фр. обл., 1944). Після 2-ї світової війни навч. в Укр. вищій екон. школі, працював на нім. кіностудії УФА (обидві — Мюн­хен). 1949 емігрував до Австралії, де навч. на кінематогр. курсах при Аделаїд. університеті. 1953 при­дбав кіно­апаратуру, багато подорожував, знімаючи хроніку життя укр. діаспори. 1958 разом із П. Кардашом і С. Куницьким заснував Фільм. спілку. 1959 пере­їхав до США. Закін. Ворлд університет у Нью-Йорку (1971). Від­тоді керував кіностудією Рокланд Ком­мюніті коледжу (Нью-Йорк). За­снував власну кіностудію у м. Йон­керс. Автор докум. стрічок про життя українців на еміграції, зокрема побут укр. поселенців Арґентини, від­кри­т­тя памʼят­ни­ків Т. Шевченку у Він­ніпезі, Вашинґтоні, Буенос-Айресі, долю патріарха Йосифа Сліпого. Серед фільмів — «Українська екс­педиція серед диких племен Австралії», «Українське життя в Австралії», «Десятилі­т­тя поселе­н­ня українців в Австралії» (усі — 1958), «Шляхом кобзаревої сла­ви» (1964), «Від Митрополита Андрея до Кардинала Йосифа», «Спілка Української Молоді» (оби­два — 1965), «Лемківське весі­л­ля» (1966), «Встане Україна» (1967), «Свята Софія» (1969), «По­їздка в Україну» (1971), «Під чужим небом» (1972), «Від хатинки до хмаросягу» (1974), «Патріарх Йо­сиф» (1975), «Доля народів (Пі­знай пʼять континентів)» (1977), «Вʼязень Христа ради» (1985), «Патріарх Мстислав у Києві» (1990); худож.-докум. стрічки: «У рамках святкува­н­ня 10-річчя української незалежності» (2002), «Хресний шлях матері» (2004). Упродовж довгих років створював істор. кінокартину «Україна в огні». Автор кн. «Фільмова твор­чість Ярослава Кулинича» (Нью-Йорк, 1994).