Кулінич Андрій Васильович
КУЛІ́НИЧ Андрій Васильович (22. 11. 1921, с. Харківці, нині Пирятин. р-ну Полтав. обл. — 29. 03. 2007, Київ) — літературознавець. Батько М. Кулінича. Доктор філологічних наук (1966), професор (1968). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. університет (1949). Від 1952 працював у ньому: 1968–87 — завідувач кафедри історії рос. літ-ри. Досліджував історію рос. літ-ри 20 ст., зокрема творчість С. Єсеніна, О. Твардовського, В. Маяковського, М. Шолохова; проблеми рос.-укр. літ. зв’язків. Одним із перших розробив і викладав курс історії літ-ри рос. еміграції. Автор підручників та посібників, зокрема «История русской советской литературы (1917–1940)» (Москва, 1975), «Литература русского зарубежья ХХ в.» (К., 1998).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Очерки по истории русской советской поэзии 20-х годов. 1958; Русская советская поэзия 30-х годов. 1962; Олександр Твардовський: Нарис життя і творчості. 1962; рос. — 1988; Новаторство и традиции в русской советской поэзии 20-х годов. 1967; Михайло Шолохов: Критико-біогр. нарис. 1975; рос. — 1984 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Табачник Д. Окриленість // Прапор комунізму. 1987, 20 верес.
Завантажити статтю
Людина 
