Куліш Євген Олексійович

КУЛІ́Ш Євген Олексі­йович (05. 11. 1931, с. Олександрівка, нині Ростов. обл., РФ — 21. 10. 2010, Київ) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1972), професор (1987), член-кореспондент РАН (1979), академік НАНУ (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Закін. Ростов. університет (1954). Працював 1954–57 у геол.-розв. партії Далеко­схід. упр. Мінгео СРСР (Пд. Якутія, РФ). 1961–65 — зав. Хабаров. геол.-геофіз. лаб. (засн.; РФ) Далеко­схід. геол. ін­ституту АН СРСР; 1965–83 — директор Далеко­схід. НДІ мінерал. сировини (засн.; м. Хабаровськ). 1983–96 — завідувач від­ділу рудних формацій, водночас 1985–88 — за­ступник директора з наукової роботи Ін­ституту геохімії, мінералогії та рудо­утворе­н­ня НАНУ; 1996–2010 — завідувач від­ділу металогенії рудних формацій Ін­ституту геохімії навколиш. середовища НАНУ та Міністерства з над­звичай. ситуацій України (обидва — Київ). 1992–98 — за­ступник академік-секр. Від­діл. наук про Землю НАНУ. Ви­вчав геологію докембрію Алдан. і Укр. щитів, Ростов. ви­ступу, докембрій. структур Далекого Сходу. К. по­­глибив зна­н­ня про рудні процеси як поліхрон­ні та поліген­ні явища; досліджуючи метаморфоген­не рудо­утворе­н­ня, здійснив формац. аналіз від­повід. утворень, виявив джерела рудних речовин і рудоформуючих флюїдів; роз­крив вплив різних геотектоніч. структур на особли­вості рудо­утворе­н­ня. Ви­вчав також мінерал. сировину Сх. Росії, України та світу, зокрема про­аналізував її запаси, тенден­ції викори­ста­н­ня, вплив на цей процес НТП та екон. чин­ників.

Завантажити статтю