Куліш Іван Хомич
КУЛІ́Ш Іван Хомич (06. 01. 1873, м. Шостка, нині Сум. обл. — 30. 06. 1963, Рівне) — поет, педагог. Закін. Воздвижен. с.-г. школу (нині Ямпіл. р-ну), Глухів. учит. інститут (обидва — Сум. обл.), де й викладав. Від 1902 — у с. Городок (нині Рівнен. р-ну Рівнен. обл.): завуч в аграр. школі (до 1920); співпрацював із Ф. Штейнгелем щодо створення фондів першого на Волині музею з археол., істор. й етногр. збірками. Брав участь у наук. експедиціях на землях волин. Полісся. На поч. 1920-х рр. мешкав у Рівному, де працював інспектором нар. училищ, викл. реал. училища і гімназії; входив у «кондратьєв. коло» рівнен. поетів-емігрантів. Від 1925 — чл. Союзу руських поетів і журналістів Польщі, премії якої К. отримав 1929 за вірш «Задачи» і 1935 за «Венок сонетов». У післявоєн. період учителював. Писав укр., рос. і польс. мовами. Друкувався у г. «Сегодня» (Рига; Варшава), «Меч» (Варшава), «Русское слово» (Вильно), «Волинское слово» (Ровно) й ін., в «Антологии русской поэзии в Польше» (Варшава, 1937). Автор кн. «Золотые поля» (Л., 1938; Р., 2008), у 2-му вид. якої вміщено поезії остан. років К. У творах тяжіє до реліг.-романт. традиції, їм притаманна меланхолійність, ностальг. мотиви, складні строф. форми. Основна тематика його віршів — світ природи, почуттів і переживань людини, бібл. мотиви, нар. міфологія, історія слов’ян. народів. Член Літ. об’єдн. у Вільно.
Рекомендована література
- Корсунская И. Стихи Ивана Кулиша // Яръ. Р., 2004;
- Куліш-Лукашевич І. Сторінки життя І. Куліша // Наук. зап. Рівнен. краєзн. музею. 2008. Вип. 6;
- Давыдов Д. Вынужденный эмигрант // Книж. обозреватель. 2008. № 45.
Завантажити статтю
Людина 
