Кубанський козацький хор

КУБА́НСЬКИЙ КОЗА́ЦЬКИЙ ХОР Державний академічний – най­давніший і найбільший національ­ний козацький колектив Росії. Засн. 1811 як Чорномор. військ. співочий хор (1-й регент – Г. Гре­чинський) наказом військ. отамана Чорномор. козац. війська Ф. Бурсака на клопотання протоієрея козац. війська К. Рос­синського. Від 1861 – Кубан. військ. співочий хор, який, крім участі у церк. богослужіннях, ви­ступав у концертах, виконуючи поряд із духовними класичні твори і нар. пісні. 1921 діяльність хору була припинена. 1936 створ. К. к. х. під керівництвом Г. Концевича та Я. Тараненка, які тривалий час були регентами Кубан. військ. співочого хору. 1937 Г. Концевич був безпідставно репрес. і розстріляний. 1939, у зв’язку зі ство­ренням у складі хору танц. групи, колектив перейм. в Ансамбль пісні і танцю кубан. козаків. 1961 розформов. 1968 відновив діяль­ність як держ. К. к. х. під керівництвом С. Чорнобая. 1971 вперше став дипломантом Міжнар. фольклор. фестивалю в Болгарії, 1975, 1984 – лауреатом Всерос. ог­ля­дів-конкурсів держ. нар. хорів у Москві, 1990 – Держ. премії України ім. Т. Шевченка. 1993 отримав звання «академічний».

Хор відображає військ. і культурне освоєння Кубані, історію Кубан. козац. війська, класичні світські та духовні культури Крас­нодара, трагічні події воєн. дій 1918–20 і 1930-х рр., історію рад. естетики «великого стилю» нац. мистецтва. Від 1974 худож. кер. і гол. диригент – В. Захарченко, під керівництвом якого хор пре­зентує оригін. пісен. фольклор кубан. козацтва, представляє в нар. піснях, обрядах, картинах козац. побуту індивід. нар. харак­тери. У репертуарі – автор. твори (В. Захарченко, Г. Свиридова та ін.), духовна музика. Значне міс­це посідають українські народні пісні, зо­крема «Їхали козаченьки», «Як служив я в пана», «Понад лугом шлях-доріженька», «Молодичка», «Ой мій милий вареничків хоче», а також на сл. Т. Шевченка («Думи мої», «Заповіт»), Лесі Укра­їнки («Горить моє серце…», «Як дитиною бувало», «Реве-гуде негодонька») та ін. Склад хору – 120 хористів, танцюристів, оркестрантів. У різний час у К. к. х. виступали засл. арт. Укра­їни Т. Бочтарьова, О. Каражова, Б. Качур, М. Коротун, О. Куликовська, М. Мамчур та ін. Від 1998 при хорі діє Крайова дит. експерим. школа нар. мистецтва (від 2008 – ім. В. Захарченка), де навч. бл. 600 учнів, існує дит. хор; організовано ансамблі «Яро-хміль», «Козацька душа», камер. оркестр «Благовість». 1990 створ. Центр нар. культури Кубані, зго­дом перейм. у Держ. наук.-твор­чу установу «Кубанський козачий хор», де нині працюють понад 500 осіб. Від 1998 на його базі значно активізувалося прове­дення фестивалів, міжнар. наук. конф., видання дослідж. з історії та культури козацтва. У виконанні хору записано низку компакт-дисків, серед яких – «Музична культура України: нар. чор­номор. пісні Кубанських станиць» (2007).

Серед видань Держ. наук.-творчої установи «К. к. х.» – «Народные песни Кубани: Из ре­пертуара Кубанского казачьего хора» (1987, вып. 1; 1997, вып. 2), «Песни кубанских казаков» А. Біг­дая (т. 1, 1992), «Песни станицы Казацкой, записанные от Анастасии Ивановны Сидоровой» (1993), «Народные песни казаков из репертуара Кубанского войскового певческого хора» (2001), «Поет Кубанский казачий хор (народные песни, запи­сан­ные в станицах Краснодарского края в обработке для народного хора)» В. Захарченка (2002, вып. 1; усі – Краснодар). Директор хо­ру – А. Аре­ф’єв, гол. балетмей­стер – В. Ану­чин, кер. оркестру – І. Прихидько.

Літ.: Зубков А. Козаки з Кубані // Му­зика. 1990. № 3; Бурбан В. Гомін України над Малиновим клином // КіЖ. 2003, 31 груд.; Супрун-Яремко Н. Українці Кубані та їхні пісні. К., 2005.

І. М. Сікорська

Рекомендована література

1. Зубков А. Козаки з Кубані // Му­зика. 1990. № 3;
   Google Scholar Internet
2. Бурбан В. Гомін України над Малиновим клином // КіЖ. 2003, 31 груд.;
   Google Scholar Internet
3. Супрун-Яремко Н. Українці Кубані та їхні пісні. К., 2005.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю