Куліш-Зіньків Леонід Зиновійович
КУЛІ́Ш-ЗІНЬКІ́В Леонід Зиновійович (02. 05. 1942, с. Кричильськ Сарнен. р-ну Рівнен. обл. — 27. 04. 2007, там само) — письменник-гуморист. Член НСПУ (1995). Премія ім. В. Кобилянського (2000), Нобельська премія (2006). Закін. Луцький пед. інститут (1968). Відтоді учителював у рідному селі. Дебютував 1959 добіркою віршів у рай. г. «Радянський шлях» (м. Сарни). Автор зб. поезій для дітей «Горобці про літо мріють» (К., 1990), «Як горобчик рахував» (Л., 1990), «Дівонька — круглая голівонька», «Чого мовчала мишка» (обидві — Дубно, 1991), «Тридцять три сороки» (К., 1992), «Кіт чекає на обід» (Дубно, 1993), «Хоробрий бобрик» (2001), «В гості ящірка ходила» (2002; обидві — Харків), «Із веселого коша Леоніда Куліша» (Ірпінь, 2002), «Багатий зайчик: Казки» (Костопіль, 2003), «Їхав Березень на возі» (Р., 2004), «Сонячний дощик» (Х., 2006), «Колискові від матусі» (Р., 2007), гумору «Гумористичне намисто» (1992), «Ті самі гості в ту саму хату» (1993; обидві — Дубно), «Кричильські усмішки» (1994), «Цирк на дроті» (1995; обидві — Рівне), «На веселій ноті» (Л., 1998), «Ковтьвертована валюта» (Р., 2002), «Потіха з Кулішевого міха» (Сарни, 2003), «Операція “Гарбуз”» (2003), легенд «Дівочий брід» (2004; обидві — Костопіль). Засн. обл. літ. премію ім. К.-З. за кращу дит. книгу.
Рекомендована література
- Юркова О. Наука виживати за Кулішем // ГУ. 2001, 21 берез.;
- Боровець Б. Леонід Куліш-Зіньків: Літ. портрет. Р., 2002.
Завантажити статтю
Людина 
