Кульбак Лідія Андріївна

КУЛЬБА́К Лідія Андріївна (26. 12. 1936, с. Іванівка, нині Новофедорівка Пологів. р-ну Запоріз. обл.) – поетеса. Член НСПУ (1969). Закін. Крим. пед. інститут (Сімферополь, 1958). Працювала у ред. київ. видавництв «Дніпро» (1971–73) та «Український письменник» (1973–81). Відтоді – на творчій роботі. Друкується від 1954. У поезії звертається до тем міжвоєн. і повоєн. минулого, порушує морал.-етич., екол., урбаніст. проблеми. Окремі вірші К. перекладено рос. та угор. мовами.

Тв.: Я солдата люблю. Сф., 1961; Виросту жницею. Сф., 1966; Свято сер­ця. К., 1973; Троянда Турайди. К., 1977; Пісні солідарності. К., 1977; Зоря. К., 1981; На чистій землі. К., 1982; Дива кольорові. К., 1983; Скульптор на риштованні. К., 1984; Хроніка Великої Віт­чизни. К., 1987; Материнське дерево. К., 1989; Поле зору. К., 1992.

Літ.: Таран Л. Поезією висвітлене обличчя // Вітчизна. 1979. № 7; Гор­да­севич Г. Три сходинки в безконечність // Гордасевич Г. Силуети поетес. К., 1989.

В. Ф. Баранов

Основні твори

Я солдата люблю. Сф., 1961; Виросту жницею. Сф., 1966; Свято сер­ця. К., 1973; Троянда Турайди. К., 1977; Пісні солідарності. К., 1977; Зоря. К., 1981; На чистій землі. К., 1982; Дива кольорові. К., 1983; Скульптор на риштованні. К., 1984; Хроніка Великої Віт­чизни. К., 1987; Материнське дерево. К., 1989; Поле зору. К., 1992.

Рекомендована література

1. Таран Л. Поезією висвітлене обличчя // Вітчизна. 1979. № 7;Google Scholar
2. Гор­да­севич Г. Три сходинки в безконечність // Гордасевич Г. Силуети поетес. К., 1989.Google Scholar

Читати у файлі PDF