Кульбак Лідія Андріївна
КУЛЬБА́К Лідія Андріївна (26. 12. 1936, с. Іванівка, нині Новофедорівка Пологів. р-ну Запоріз. обл.) — поетеса. Член НСПУ (1969). Закін. Крим. пед. інститут (Сімферополь, 1958). Працювала у ред. київ. видавництв «Дніпро» (1971–73) та «Український письменник» (1973–81). Відтоді — на творчій роботі. Друкується від 1954. У поезії звертається до тем міжвоєн. і повоєн. минулого, порушує морал.-етич., екол., урбаніст. проблеми. Окремі вірші К. перекладено рос. та угор. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Я солдата люблю. Сф., 1961; Виросту жницею. Сф., 1966; Свято серця. К., 1973; Троянда Турайди. К., 1977; Пісні солідарності. К., 1977; Зоря. К., 1981; На чистій землі. К., 1982; Дива кольорові. К., 1983; Скульптор на риштованні. К., 1984; Хроніка Великої Вітчизни. К., 1987; Материнське дерево. К., 1989; Поле зору. К., 1992.
Рекомендована література
- Таран Л. Поезією висвітлене обличчя // Вітчизна. 1979. № 7;
- Гордасевич Г. Три сходинки в безконечність // Гордасевич Г. Силуети поетес. К., 1989.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
