Культура інформаційна
КУЛЬТУ́РА ІНФОРМАЦІ́ЙНА — сукупність принципів і механізмів, що забезпечують позитивну взаємодію етнічних і національних культур, їхнє поєднання у загальний досвід людства. К. і. пов’язана з функціонуванням інформації в суспільстві та формуванням інформ. умінь особистості. Поняття «К. і.» сформувалося у межах інформаційного суспільства, коли інформація стала гол. ресурсом, а також у результаті розвитку інформ.-комп’ютер. технологій для її збереження, оброблення та передачі. К. і. — культура взаємодії людини з інформацією, вміння цілеспрямовано опрацьовувати її за допомогою сучас. тех. методів і засобів. У вузькому значенні К. і. — оптимал. способи поводження зі знаками, даними, інформацією та надання їх зацікавленому споживачеві для розв’язання теор. і практ. завдань. Вагома складова К. і. — інформ. грамотність, що полягає у вмінні формулювати ту чи ін. інформ. потребу, шукати, оцінювати, вибирати інформацію незалежно від того, в якому вигляді вона представлена. К. і. проявляється на трьох рівнях: суспільства, певних соц. груп і конкрет. особистості. К. і. особистості складається з розвиненої інформ. мотивації, інформ., комунікатив., пізнавал. і читац. активності, навичок інформ. діяльності, пошук. поведінки, рівня усвідомлення влас. інформ. потреб. В К. і. особистості виділяють три гол. компоненти: когнітив. (знання та вміння), емоц.-цінніс. (ставлення, оцінки, установки), поведінк. (реал. і потенц. використання знань та вмінь). К. і. виступає у наук., худож., освіт. та ін. формах. Із розвитком комп’ютер. технологій К. і. стає невід’єм. частиною заг. культури людини.
Рекомендована література
- Гуцу С. Ф. Правові основи інформаційної діяльності: Навч. посіб. Х., 2009;
- Когарян А. Б., Гущина Н. І. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі. К., 2011.
Завантажити статтю
