Культура інформаційна

КУЛЬТУ́РА ІНФОРМАЦІ́ЙНА — сукупність принципів і механізмів, що забезпечують позитивну взаємодію етнічних і національних культур, їхнє по­єд­на­н­ня у загальний досвід людства. К. і. повʼязана з функціонува­н­ням інформації в су­спільстві та формува­н­ням інформ. умінь особистості. Поня­т­тя «К. і.» сформувалося у межах інформаційного су­спільства, коли інформація стала гол. ресурсом, а також у результаті роз­витку інформ.-компʼютер. технологій для її збереже­н­ня, обробле­н­ня та пере­дачі. К. і. — культура взаємодії людини з інформацією, вмі­н­ня цілеспрямовано опрацьовувати її за допомогою сучас. тех. методів і засобів. У вузькому значен­ні К. і. — оптимал. способи поводже­н­ня зі знаками, даними, інформацією та на­да­н­ня їх зацікавленому споживачеві для роз­вʼяза­н­ня теор. і практ. зав­дань. Вагома складова К. і. — інформ. грамотність, що полягає у вмін­ні формулювати ту чи ін. інформ. потребу, шукати, оцінювати, вибирати інформацію незалежно від того, в якому ви­гляді вона пред­ставлена. К. і. проявляється на трьох рівнях: су­спільства, певних соц. груп і конкрет. особистості. К. і. особистості складається з роз­виненої інформ. мотивації, інформ., комунікатив., пі­знавал. і читац. активності, навичок інформ. діяльності, пошук. поведінки, рівня усві­домле­н­ня влас. інформ. потреб. В К. і. особистості виділяють три гол. компоненти: когнітив. (зна­н­ня та вмі­н­ня), емоц.-цін­ніс. (ставле­н­ня, оцінки, установки), поведінк. (реал. і потенц. викори­ста­н­ня знань та вмінь). К. і. ви­ступає у наук., худож., освіт. та ін. формах. Із роз­витком компʼютер. технологій К. і. стає невід­ʼєм. частиною заг. культури людини.

Завантажити статтю