Культурні рослини

КУЛЬТУ́РНІ РОСЛИ́НИ — рослини, які вирощує людина для задоволе­н­ня своїх потреб. Світ. фонд К. р. тривалий час є по­стійним: окультурено понад 2,5 тис. видів, але 99 % оброблюваних земель за­ймають не більше 1 тис. з них, осн. масу рослин. продуктів харчува­н­ня для людей дають 20 видів. За даними Продовол. та с.-г. організації ООН, на половині площ вирощу­ють 8 видів (пшениця, кукурудза, рис, ячмінь, сорго, просо, овес, жито). Майже всі сучасні К. р. окультурено за кілька (понад 6) тисячоліть до н. е. (найдавніші з них — кукурудза, банан, кунжут, гарбуз, кокосова пальма, полба, ячмінь, боби, цибуля, тютюн, картопля, рис, горох, цукр. тростина), деякі рослини (цукр. буряк, каучуконосна гевея, хінне дерево) — за н. е. Як правило, у межах родів окультурено декілька видів. Більшість К. р. виведено в результаті штуч. добору. Деякі К. р. походять від дикорослих видів, але самі у такому ви­гляді не трапляються (є й такі, що досі ростуть і в дикому стані); інші — створ. людиною шляхом штуч. гібридизації. Найцін­нішим нац. на­дба­н­ням є дикорослі види яблуні, груші, сливи, черешні, які впродовж віків певною мірою були залучені до селекції культур. сортів. Україна не належить до генет. центру пшениці, однак є декіль­ка локалітетів пошире­н­ня диких пшениць, котрі були вихідними для сучас. сортів. Залуче­н­ня у культуру нових рослин (інтродукція рослин) триває, воно ґрунтується на фундам. досягне­н­нях біо­логії, зокрема генетики та молекуляр. генетики. К. р. від­значаються великою різноманітністю сортів. На від­міну від диких рослин, їм властиві особливі риси. Як правило, К. р. не мають природ. ареалу, але поширені на різних континентах, незалежно від місця ви­никне­н­ня. Природна еволюція у К. р. замінена селекцією, під час якої використовують мутації, спонтан­ну і штучну гібридизації та поліплоїдію. К. р. втратили засоби пошире­н­ня, часто обмежені й їхні адаптац. властивості, тому існують вони завдяки вирощуван­ню. Для них характерні збільше­н­ня роз­мірів та знижена мінливість (полімор­фізм) тих частин, які мають госп. значе­н­ня. По­стій. обмін генет. матеріалом між формами К. р. призводить до зміни ознак, що ускладнює їхню систематику. Для задоволе­н­ня потреб людини у рослин. продукції, які по­стійно зростають, необхідно збільшувати посіви або виводити форми К. р. з високими продуктивністю і якістю продукції.

Завантажити статтю