Кульчинський Микола Георгійович

КУЛЬЧИ́НСЬКИЙ Микола Георгійович (10. 04. 1947, м. Дубно Рівнен. обл.) – політичний діяч. Народний депутат України (1998–2002, 2002–05, 2006–07, 2007–12). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Закін. Полтав. вечір. університет журналіс­тики (1996). Після повернення з ув’язнення батька (засудж. за зв’язки з укр. підпіллям) 1957 разом із родиною пере­їхав до м. Новомосковськ (Дніпроп. обл.). Читав і розповсюджував самви­дав. 14 червня 1969 заарешт., 27 січня 1970 за звинуваченням у наклепі на рад. дійсність засудж. до 2,5 р. таборів. Покарання відбував у Запоріз. обл. 1973 звільнений, працював на виробництві. 1987 заснував у Полтаві клуб «Рідне слово», який став основою для створення НРУ (1989) і Товариства української мови ім. Т. Шевченка на Полтавщині. Від 1989 – голова Полтав. обл. організації «Просвіта». У ВР України 3-го скликання – чл. Комітету з питань паливно-енергет. комплексу, ядер. безпеки, фракції НРУ; 4–6-го – чл. Комітету в спра­вах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, франкцій «Наша Укра­їна» і «Наша Укра­їна – Народна самооборона».

Літ.: Шморгун Є. І. Рано-вранці вітри заголосять (Життєпис родини Кульчин­­ських). Р., 1994; Микола Кульчинський: «Радість життя – це творити доб­ро» (Роз­­мова В. Лазаренкова з М. Куль­чинсь­­ким) // Слово Просвіти. 2004, 6 жовт.

Є. І. Шморгун

Рекомендована література

1. Шморгун Є. І. Рано-вранці вітри заголосять (Життєпис родини Кульчин­­ських). Р., 1994;
   Google Scholar Internet
2. Микола Кульчинський: «Радість життя – це творити доб­ро» (Роз­­мова В. Лазаренкова з М. Куль­чинсь­­ким) // Слово Просвіти. 2004, 6 жовт.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю