Кульчинський Микола Георгійович

Визначення і загальна характеристика

КУЛЬЧИ́НСЬКИЙ Микола Георгі­йович (10. 04. 1947, м. Дубно Рівнен. обл.) — політичний діяч. Народний депутат України (1998–2002, 2002–05, 2006–07, 2007–12). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Закін. Полтав. вечір. університет журналіс­тики (1996). Після поверне­н­ня з увʼязне­н­ня батька (засудж. за звʼязки з укр. під­пі­л­лям) 1957 разом із родиною пере­­­їхав до м. Новомосковськ (Дні­проп. обл.). Читав і роз­по­всюджував самви­дав. 14 червня 1969 заарешт., 27 січня 1970 за звинуваче­н­ням у наклепі на рад. дійсність засудж. до 2,5 р. таборів. Покара­н­ня від­бував у Запоріз. обл. 1973 звільнений, працював на виробництві. 1987 заснував у Полтаві клуб «Рідне слово», який став основою для створе­н­ня НРУ (1989) і Товариства української мови ім. Т. Шевченка на Полтавщині. Від 1989 — голова Полтав. обл. організації «Просвіта». У ВР України 3-го склика­н­ня — чл. Комітету з питань паливно-енергет. комплексу, ядер. без­пеки, фракції НРУ; 4–6-го — чл. Комітету в спра­вах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, франкцій «Наша Укра­їна» і «Наша Укра­їна — Народна само­оборона».

Літ.: Шморгун Є. І. Рано-вранці вітри заголосять (Жит­тєпис родини Кульчин­­ських). Р., 1994; Микола Кульчинський: «Радість життя — це творити доб­ро» (Роз­­­мова В. Лазаренкова з М. Куль­чинсь­­ким) // Слово Просвіти. 2004, 6 жовт.

Є. І. Шморгун

Завантажити статтю