Кульчицька Стефанія Василівна

КУЛЬЧИ́ЦЬКА Стефанія Василівна (13. 01. 1912, с. Великі Чорнокінці, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. – 03. 11. 1989, Львів) – майстриня декоративно-ужиткового мистецтва. Засл. майстер нар. творчості УРСР (1987). Член СХУ (1979). Навч. у хутряно-кушнір. майстерні. Працювала у Львові: у приват. кравец. майстернях і салонах; від 1950 – викладач швей. справи та худож. вишивки Вищих курсів приклад. мистецтва при Будинку культури працівників зв’язку та Будинку вчителя; викл. малювання, креслення та швей. справи у школі. Учасниця обл., респ. та закордон. худож. виставок від 1962. Персон. – у Львові (1970–71, 1983), Івано-Франківську (1972), Києві (1973, 1980, 1984), Ризі та Владимирі (РФ, 1974), Ленінграді (нині С.-Петербург, 1976), Москві (1977), Каневі (Черкас. обл., 1978), Полтаві (1979), Чернівцях і Коломиї (Івано-Фр. обл., 1980), Кишиневі (1981), Ворошиловграді (нині Луганськ, 1984). Створювала оригін. сучас. одяг на основі вивчення і розвитку нар. традицій. Вишивала жін. та чол. сорочки, жін. сукні, наволочки, скатертини, рушники (осн. техніки – низь, стебнівка, хрестик). Вироби К. відзначаються виразністю, довершеністю, високою культурою тех. виконання. Окремі роботи зберігаються у Музеї нар. архітектури та побуту України (Київ), МЕХП, Нац. музеї Т. Шевченка.

Тв.: рушники – «Гори мої високії» (1964), «Два кольори мої», «Брівки» (обидва – 1972), «Чорна рілля» (1973); жін. комплект «Космачанка» (1966); свити – «Чарівна Марічка» (1966), «Квітка Верховини», «Ярославна», «Перлина Гуцульщини», «Веселка» (усі – 1967), «Мрія» (1968), «Гуцулка Ксеня» (1969), «Косівчанка» (1973), «Тополя» (1976), «Каштани Києва», «Маруся Чурай» (обидві – 1978), «Водограй» (1979), «Уманське диво» (1983); сердаки – «О. Довбуш» (1969), «Закарпатський гуцул», «Княжич Василько» (обидва – 1975), «Захар Беркут» (1978); набір серветок «Тече вода в синє море» (1972); костюми – князів Кия, Щека, Хорива (1982), княжни Либеді (1983).

Літ.: Выставка работ Стефании Кульчицкой: Нар. традиции в современ. одежде и вышивке. Л., [1976]; Стефанія Кульчицька: Альбом. К., 1987.

Т. А. Галькевич

Основні твори

рушники – «Гори мої високії» (1964), «Два кольори мої», «Брівки» (обидва – 1972), «Чорна рілля» (1973); жін. комплект «Космачанка» (1966); свити – «Чарівна Марічка» (1966), «Квітка Верховини», «Ярославна», «Перлина Гуцульщини», «Веселка» (усі – 1967), «Мрія» (1968), «Гуцулка Ксеня» (1969), «Косівчанка» (1973), «Тополя» (1976), «Каштани Києва», «Маруся Чурай» (обидві – 1978), «Водограй» (1979), «Уманське диво» (1983); сердаки – «О. Довбуш» (1969), «Закарпатський гуцул», «Княжич Василько» (обидва – 1975), «Захар Беркут» (1978); набір серветок «Тече вода в синє море» (1972); костюми – князів Кия, Щека, Хорива (1982), княжни Либеді (1983).

Рекомендована література