Кульчицький Олександр Юліанович

Визначення і загальна характеристика

КУЛЬЧИ́ЦЬКИЙ Олександр Юліанович (Шумило фон Кульчицький; 08. 02. 1895, м. Скалат, нині Під­волочис. р-ну Терноп. обл. — 30. 04. 1980, м. Сарсель, Франція) — психолог, філософ, громадсько-політичний діяч. Дійсний член НТШ (1947), УВАН. Закін. гімназію у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ, 1913). Навч. у Львів. (1913–14, 1924–26), Сорбонн. (Париж, 1919–20), Яґел­лон. (Кра­ків, 1930–32) університетах. 1930 у Львів. університеті захистив дис. «Релігія у вчен­ні Ренана» і здобув ступ. д-ра філософії. Під час 1-ї світової війни воював у складі австро-угор. армії. У жовтні 1918 обраний де­легатом від студентів до Укр. нац. ради. Входив до складу ди­пломат. місії ЗУНР на Париз. мирній конф. (1919–20). Від 1925 учителював на Львівщині й Станіславщині. Був чемпіоном Поль­щі з тенісу. Після входже­н­ня Зх. України до складу СРСР 1940 нелегально пере­йшов рад.-нім. кордон. Працював у Ін­ституті психології і психотерапії; від 1945 — проф., 1962–63 — ректор, 1968–72 — проректор, 1973–79 — декан філос. факультету УВУ (обидва — Мюнхен). 1951 пере­їхав до Фран­ції, де обраний за­ступник голови НТШ у Європі та головою Зх.-єв­роп. центру НТШ (Сарсель). 1952–80 також очолював Комісію допомоги укр. студентству. Засн. і кер. Укр.-польс. товариства в Парижі. Наукові дослідже­н­ня: про­блеми укр. ет­нопсихології, філос. праці Г. Ско­вороди, укр. кордоцентрична традиція. За­пропонував власну концепцію формува­н­ня укр. психіки. Сприяв налагоджен­ню наук. спів­праці європ. професури з укр. наук. світом США і Канади. Член Між­нар. серед­земномор. академії у м. Палермо (Італія), за­ступник голови Між­нар. АН у Парижі.

Пр.: По дорозі в велику тайну (остан­­ній етап творчості Моріса Метерлінка) // ЛНВ. 1923. № 1-2; Родина в пер­спективі індивідуальної психології. Коломия, 1936; Вступ до філософії. Мюнхен, 1946; Український театр в світлі психо­аналізи. Мюнхен, 1946; Нарис структурної психології. Мюнхен, 1949; Основи філософії і філософічних наук. Мюнхен, 1949; Мюнхен; Л., 1995; Геопсихічний аспект в характерології української лю­­дини. Мюнхен, 1956; До методики дослідів над еміграцією. Мюнхен, 1958; Про­блематика “оперативної схеми” у ви­вчен­ні української еміграції. Париж; Нью-Йорк; Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962; Введе­н­ня у філософічну антропологію. Мюнхен, 1973; Український пер­­соналізм: філософська й етнопсихоло­­гічна синтеза. Мюнхен, 1985.

Літ.: Єржабкова Б. Бібліо­графія наукових праць Олександра Кульчицького (1895–1980) // Визв. шлях. 1981. № 2; 1982. № 6, 7; 1983. № 6; 1985. № 5, 6; Її ж. У столі­т­тя народже­н­ня Олександра Кульчицького (1895–1980) // Там само. 1996. № 1, 2; Балагутрак М. Струк­тура української психіки у дослідже­н­нях Олександра Кульчицького. Системний аналіз // Народо­знавчі зошити. 2000. Ч. 4(34).

А. І. Жуковський

Завантажити статтю