Кульчицький Сергій Петрович

КУЛЬЧИ́ЦЬКИЙ Сергій Петрович (17. 12. 1963, м. Ва­ймар, земля Тюрінґія, Німеч­чина — 29. 05. 2014, побл. м. Словʼянськ, нині Кр­аматорського р-ну Донец. обл., похов. у Львові) — військовик. Генерал-майор (2013). Герой Укра­­їни (2014, посмертно). Ордени «За мужність» 3-го ступеня (1999) та Бог­дана Хмельницького 3-го ступеня (2008). Закін. Ус­сурій. суворов. училище (1981), Далекосх. вище військ. командне училище (м. Благовєщенськ Амур. обл., 1985; обидва — РФ), Нац. академію оборони України (Київ, 2003). Служив у під­роз­ділах мор. піхоти Пн. флоту СРСР; від 1992 — у частинах Нац. гвардії України в Тернополі, Сімферополі, Фео­­досії, Івано-Франківську; 2003–05 — за­ступник нач­штабу — нач. оператив. від­ділу Упр. МВС України в Івано-Фр. обл.; 2005–10 — командир бригади внутр. військ МВС України; 2010–12 — за­ступник нач. упр. Зх. територ. командува­н­ня внутр. військ МВС України; від 2012 — нач. упр. бо­йової та спец. під­готовки Гол. упр. внутр. військ МВС України (Нац. гвардії Укра­їни). Загинув під час антитерорист. операції — вертоліт, на яко­­му пере­бував К. і ще 11 військо­­виків, був збитий терористами. У листопаді 2014 на місці ката­строфи освятили памʼятний хрест. У тому ж році «Укрпошта» до Дня Збройних сил України випустила художній маркований конверт серії «Героям Слава!», присвячений Сергію Кульчицькому. Встановлено його погру­д­дя по­близу військової частини 3002 (2-га окрема Галицька бригада) у Львові (травень 2015) та в Головному управлін­ні Національної гвардії України в Києві (березень 2016). У листопаді 2016 баталь­йону оперативного при­значе­н­ня Національної гвардії України, який Сергій Кульчицький почав формувати із бійців Само­оборони Май­дану, присвоєно його імʼя. На його честь на­звано нові вулиці у Львові, Івано-Франківську (обидві — 2015), м. Вишгород Київської обл. (2016), м. Дрогобич Львівської обл. (2021), пере­йменовано вулиці Жовтнева в м. Ізюм Харківської обл. (2015), Урицького в Кропивницькому, Маршала Гречка в Дні­прі, Фрунзе в м. Коростень та Генерала Румʼянцева в м. Овруч Житомирської обл., Ростовська в м. Мукачево Закарпатської обл. (усі — 2016), Генерала Карбишева в м. Кременчук Полтавської обл., Матросова в Києві, Панкратова в м. Звягель Житомирської обл., Мічуріна в м. Тульчин Він­ницької обл. (усі — 2022), Іркутська в м. Кр­аматорськ Донецької обл., Черняховського в м. Яготин Борис­пільського р-ну Київської обл. (обидві — 2023), Комʼяхова в м. Словʼянськ (2024).

Ю. Д. Зайцев

Завантажити статтю