Кульчицький Юрій Петрович
КУЛЬЧИ́ЦЬКИЙ Юрій Петрович (18. 12. 1912, с. Підбуж, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. — 25. 01. 1993, м. Мужен, Франція) — графік, живописець і кераміст. Закін. Краків. АМ (1938; викл. К. Сіхульський, В. Яроцький). Учителював. 1940 познайомився з О. Ольжичем. 1944 виїхав через Чехо-Словаччину до Австрії. Від 1947 — у Франції. Учасник худож. виставок від 1942. Персон. — у Самборі (Львів. обл., 1943), Парижі (1974, 1979, 1988), Мужені (1986–87). Основні галузі — станк. і книжк. графіка, живопис, кераміка. Автор портретів, колажів, простор. та жанр. композицій, виконаних олією, гуашшю, у керам. техніках. Гравюри К. характеризуються монументалізмом, якого досягав архаїзацією форм і костюмів, композиц. статичністю. Концептуал. проблеми світ. авангарду відобразив через призму укр. нар. мистецтва, в основі якого закодовано принципи заг.-люд. пластич. мислення. Для творчості К. характерні перевага легкої композиції над сюжетом та персонажами, використання пастел. кольорів (синій, сірий, білий), контрастів для підкреслення трагізму сюжету. Створив серію дереворитів «Запоріжжя», іконостас церкви отців Василіян у Бразилії (1948), іл. до кн. «Злота грамота» Ю. Лободовського (Париж, 1954).
Додаткові відомості
- Основні твори
- дереворити — «У таборі», «Запорожець», «Козак Мамай» (усі — 1939), «Погоня» (1948), «Родинна драма», «Голод» (обидва — 1955), «Їздець» (1977); колажі — «Жінка в капелюсі», «Бойкиня» (обидва — 1973), «Сеньйори», «Розп’яття» (обидва — 1975), «Стріча» (1985); декор. таріль «Риба» (1977); кераміка — «Воїни», «Три жінки», «Сидячі», «Парад гномів», «Юпітер», «Король темряви», «Птахи», «Діток дозвілля» (усі — 1978); акварелі — «Грації» (1978), «Ляльковий театр» (1986), «Світанок» (1987); пастелі — «Композиція», «Кльовн», «Уклін Бетговенові» (усі — 1990).
Рекомендована література
- Попович В. Графіка і кераміка Юрія Кульчицького // Нотатки з мистецтва. Філядельфія, 1972. Ч. 12;
- Юрій Кульчицький. Графіка. Кераміка. Малярство. Коляж: Альбом. Париж, 1991;
- Одрехівський В. Юрій Кульчицький — український художник у Франції // Вісн. Львів. АМ. 1994. Вип. 3;
- Федорук О. К. Повернення шедеврів: [Про виставку мист. творів Іванни Нижник-Винників та Юрія Кульчицького] // КіЖ. 1995, 4 трав.;
- Попович В. Юрій Кульчицький // Народознавчі зошити. Л., 1999. Ч. 5;
- Крвавич Д. Юрій Кульчицький із Підбужа // Бойківщина. Дрогобич, 2002.
Фотоілюстрації
Інформація про статтю
Д. П. Крвавич
О. К. Федорук- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- груд. 2016
- Том ЕСУ:
- 16
- Дата виходу друком тому:
- груд. 2016
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- графік
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 51545
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Кульчицький Юрій Петрович / Д. П. Крвавич, О. К. Федорук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-51545.
Kulchytskyi Yurii Petrovych / D. P. Krvavych, O. K. Fedoruk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-51545.
Людина 
