Куманичкін Олександр Сергійович
КУМА́НИЧКІН Олександр Сергійович (26. 08. 1920, с. Баланда, нині м. Калінінськ Саратов. обл., РФ — 24. 10. 1983, м. Воронеж, РФ) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Від 1930 мешкав у Москві. В армії від 1938. Закін. Борисоглєб. військ. авіац. школу пілотів (1939), Вищі офіцер. льотно-тактичні курси удосконалення командирів частин (1947), Військ. академію Генштабу (1954; усі — РФ). Брав участь у боях на Курській дузі, у звільненні Києва, Харкова. До кінця 1945 командир ескадрильї 41-го гвард. винищув. авіац. полку здійснив 300 бойових вильотів, у 70 повітр. боях збив особисто 31 і у складі групи 4 літаки ворога. Після війни продовжив службу у ВПС. Командував авіац. дивізією, згодом перебував на штаб. роботі. Від 1961 — генерал-майор авіації у запасі. Працював нач. льотно-випробув. станції на Воронез. авіац. заводі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Чтобы жить…». Москва, 1987.
Рекомендована література
- Румянцев Н. М. Люди легендарного подвига. Саратов, 1968;
- Быков М. Ю. Асы Великой Отечественной. Москва, 2007.