КУН Адольф (1826, с. Кшешовіце, нині Малопольс. воєводства, Поль­ща — 30. 11. 1914, Львів) — архітектор. Навч. у Кракові та Франції. Від 1849 працював архітектором у буд. департаменті краків. міськради, 1851–54 від­будовував замок Сапігів у м. Кра­сичин (нині Під­карпат. воє­вод­ства, Польща). Від 1867 — у Льво­ві. Заснував перше проект­не бюро, в якому проходила практику низка молодих архітекторів. Від 1877 — чл. Товариства уповноважених будівничих у Львові, був за­ступник голови цього обʼєд­на­н­ня. Його двічі обирали головою Палати інженерів. Першою львів. роботою К. став палац Л. Сапіги у стилі франц. неоренесансу та т. зв. стилі 2-ї імперії Наполеона ІІІ (нині Обл. товариство охорони памʼяток історії та куль­тури) на вул. М. Коперника, № 40а (1867–68). Палац. ансамбль, який донині зберігся лише частково, складався з гол. будинку, флігеля, портьєрні, парад. вʼ­їзду, парку. Для Сапіг спорудив також велику неоготичну прибутк. ка­мʼяницю на вул. Ос­солінських (нині В. Стефаника), № 11 (1874–76). Наймонументальніший львів. твір К. — комплекс психіатр. лікарні на вул. Кульпарківська, № 95 (1867–76). Лікув. приміщен­ня архітектор роз­ташував за коридор. планувал. системою та зібрав у великий корпус довж. бл. 140 м з гол. фасадом у стилі неоренесансу. З тильного фасаду 1875–76 прибудував каплицю у неороман. стилі (1877 художники І. Крушинський, З. Фе­доровський оздобили її стінопи­сом). Збудував низку неороман. і неоготич. костелів, зокрема у с. Делятин (нині смт На­двірнян. р-ну Івано-Фр. обл.; проект 1857), м-ку Трускавець (нині місто; 1859–60), с. Корналовичі (нині Самбір. р-ну; обидва — Львів. обл.), с. Озеряни (1870–76), с. Більче-Золоте (1878–80; оби­два — нині Борщів. р-ну Терноп. обл.), м. Любачів (нині Під­карпат. воєводства; 1884). У 1870–72 здійснив від­будову бернардин. монастиря в м. Сокаль (ни- ні Львів. обл.).