КУ́НДЕРТ Володимир Іванович (Вольде­мар Іоганович; 1878, с. Марʼїн­ське Одес. пов. Одес. губ. — ?) — архітектор. З походже­н­ня німець. Закін. С.-Пе­тербур. ін­ститут цивіл. інженерів (1900). У 1901–06 пра­цював у Одес. громад. упр., 1906–08 — у Бес­сараб. і Одес. земствах; водночас від 1904 — архітектор Новорос. університету (Одеса). 1908 від­крив власну контору залізобетон. споруд, 1910 — влас­ну архіт. майстерню (діяла до 1927) в Одесі. Від 1927 — зав. буд. від­ділу контори «Пайбуд» (Одеса); 1941–44 — за­ступник Одес. міського голови з будівництва та во­дночас дир. Будинку вчених. 1944 евакуювався разом з нім. військами. Подальша доля не ві­дома. Використовував форми модерну та модерніз. істор. сти­лів. Під керівництвом К. встановлено на пʼєде­стал пушку з фрегату «Тигр» на честь оборони Одеси під час Крим. війни (1904). Був піонером у галузі спорудже­н­ня залізобетон. будівель на Пд. Рос. імперії (отримав золоту медаль на Одес. фабрично-завод., пром.-худож. і с.-г. ви­став­ці 1910). На низці потуж. заводів і млинів встановив залізобетон­ні кон­струкції, а також водонапірні башти влас. системи. Серед реа­ліз. проектів у Одесі — електро­станція (нині вул. Московська, № 119), Одес. від­діл. Рос.-амер. гумової мануфактури «Трикутник» на вул. Пушкінська, № 32 (обидва — 1910), прибутк. будин­ки Антоновича на вул. Канатна, № 41, Яворовської на вул. Ніжинська, № 64 (обидва — 1911), Блюмберга на вул. Преображенська, № 64, Азово-Донський банк на вул. Рішельєвська, № 9 (обидва — 1912), гімназія (нині спорт. школа № 59 на вул. Канатна, № 89, 1914–15), пошта на розі вулиць Катерининська і Пош­това (1920-і рр.), рекон­струкція Воронцов. палацу під Палац піо­­не­рів (1935–36).