Кундерт Володимир Іванович
КУ́НДЕРТ Володимир Іванович (Вольдемар Іоганович; 1878, с. Мар’їнське Одес. пов. Одес. губ. – ?) – архітектор. З походження німець. Закін. С.-Петербур. інститут цивіл. інженерів (1900). У 1901–06 працював у Одес. громад. упр., 1906–08 – у Бессараб. і Одес. земствах; водночас від 1904 – архітектор Новорос. університету (Одеса). 1908 відкрив власну контору залізобетон. споруд, 1910 – власну архіт. майстерню (діяла до 1927) в Одесі. Від 1927 – зав. буд. відділу контори «Пайбуд» (Одеса); 1941–44 – заступник Одес. міського голови з будівництва та водночас дир. Будинку вчених. 1944 евакуювався разом з нім. військами. Подальша доля не відома. Використовував форми модерну та модерніз. істор. стилів. Під керівництвом К. встановлено на п’єдестал пушку з фрегату «Тигр» на честь оборони Одеси під час Крим. війни (1904). Був піонером у галузі спорудження залізобетон. будівель на Пд. Рос. імперії (отримав золоту медаль на Одес. фабрично-завод., пром.-худож. і с.-г. виставці 1910). На низці потуж. заводів і млинів встановив залізобетонні конструкції, а також водонапірні башти влас. системи. Серед реаліз. проектів у Одесі – електростанція (нині вул. Московська, № 119), Одес. відділ. Рос.-амер. гумової мануфактури «Трикутник» на вул. Пушкінська, № 32 (обидва – 1910), прибутк. будинки Антоновича на вул. Канатна, № 41, Яворовської на вул. Ніжинська, № 64 (обидва – 1911), Блюмберга на вул. Преображенська, № 64, Азово-Донський банк на вул. Рішельєвська, № 9 (обидва – 1912), гімназія (нині спорт. школа № 59 на вул. Канатна, № 89, 1914–15), пошта на розі вулиць Катерининська і Поштова (1920-і рр.), реконструкція Воронцов. палацу під Палац піонерів (1935–36).
Літ.: Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 – початку 20 століть. К., 1999; Пилявский В. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. О., 2010.
Л. І. Саєнко, О. В. Власенко
Рекомендована література
- Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 – початку 20 століть. К., 1999;
- Пилявский В. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. О., 2010.