Куницький Теофан
КУНИ́ЦЬКИЙ Теофан (23. 01. 1918, с. Нагірці, нині Жовків. р-ну Львів. обл. — 30. 05. 1982, похов. у м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) — акушер-гінеколог. Навч. в Укр. гімназії (1928–36) та Богослов. академії у Львові; від 1940 вивчав медицину в Берлін. університеті. 1941 за наказом ОУН переїхав в Україну, став поручником «Поліської Січі» під проводом отамана Т. Бульби. Заарешт. ґестапо, за сприяння митрополита Андрея Шептицього та прелата А. Куницького звільн., після чого повернувся до Берліна, 1945 здобув мед. освіту. До 1949 спеціалізувався з акушерства та гінекології в Ерланґені, написав наук. працю, за яку отримав ступ. д-ра медицини. Згодом переїхав до Австралії, працював лікарем у таборі для емігрантів. 1954 емігрував до Канади, спеціалізувався з психіатрії. Від 1971 — у м. Вілмінґтон (шт. Делавер, США), очолював геріатр. відділ у Ветеран. шпиталі. Залишив спогади про «Поліську Січ».
Рекомендована література
- Пам’яті Теофана Куницького // Свобода. 1982, 15 жовт.;
- Ганіткевич Я., Пундій П. Українські лікарі: Біобібліогр. довід. Кн. 3. Учасники національно-визвольної боротьби й українського державотворення, репресовані та реабілітовані лікарі України. Л., 2008.
Завантажити статтю
Людина 
