КУ́ПЕР Еміль Альбертович (Купер­­шток Емілій; 01(13). 12. 1877, Херсон — 16. 11. 1960, Нью-Йорк) — диригент, педагог. Професор (1918). Заслужений артист Респ. (1923). Навч. в Одес. муз. училищі (кл. скрипки Г. Фрідмана, композиції — П. Молчанова), Віден. консерваторії (1891–93; кл. скрипки Й. Гельмесберґера, композиції — Р. Фукса). У 12-річ. віці почав ви­ступати як скрипаль-вундеркінд. Від 1891 гастролював у Відні, Будапешті, Бухаресті, Кон­­стантинополі. Від 1896 — концерт­мейстер оркестру Київ. опе­ри (1897 дебютував як диригент в опері «Фра-Дияволо» Ф. Обера). Від 1898 — диригент в опер. тру­пах А. Церетелі, від 1899 — М. Сал­тикова. 1901–07 — диригент Київ. опери, в якій диригував, зокрема, операми «Дон Жуан» В.-А. Мо­царта, «Пророк» Дж. Мейєрбера, «Лоенґрін» Р. Ваґ­нера, «Жидівка» Ф. Галеві, «Аїда» Дж. Вер­ді, «Демон» А. Рубінштейна, «Сам­сон і Даліла» К. Сен-Сан­са, «Юдіф» О. Сє­рова, «Мадмуазель Фіфі» Ц. Кюї, «Галька» С. Монюшка, «Манру» І. Падеревського, «Тоска» Дж. Пуч­чіні, «Гензель і Ґрет­тель» Е. Гумнерзінка та ін. Від 1907 — диригент Опери С. Зиміна у Москві (1-е викона­н­ня «Золотого пів­ника» М. Римського-Корсакова, 1909; 1-е викона­н­ня в Росії «Нюрнберзьких мейстерзінґерів» Р. Ваґ­нера), водночас по­стій. диригент симф. концертів Моск. від­діл. РМТ (1-е викона­н­ня 3-ї Симф. і «Поеми ек­стазу» О. Скрябіна, 3-го Фортепіан. концерту С. Рах­манінова (солістом ви­ступив ав­тор, 1910). У 1909–14 — диригент Рос. сезонів С. Дягілєва в Парижі та Лондоні, 1910–19 — Великого театру в Москві (1-е викона­н­ня «Франчески да Ріміні» С. Рахманінова, 1912; 1-е викона­н­ня в Росії «Загибелі богів» Р. Ваґнера, 1911), водночас від 1918 — проф. Моск. консерваторії. 1919–24 — гол. диригент Театру опери та балету в Пет­ро­граді (нині С.-Пе­тербург), вод­ночас — керівник диригент. кл. Консер­ваторії, 1921–24 — директор і худож. кер. філармонії. 1924–26 та від 1932 гастролював в Арґентині та країнах Європи. 1926–29 — гол. диригент Латв. опери (Риґа), 1929–32 — опери в Чикаґо. Від 1940 — у США: викл. Джульярд. вищої муз. школи, 1944–50 — диригент «Метрополітен-опери» (обидві — Нью-Йорк). 1950–60 — гол. диригент симф. оркестру в м. Батон-Руж (шт. Луїзіана, США) та опер. театру в Монреалі (Канада). Автор кн. «Артур Никиш» (1922), ст. «Краткий обзор моей музыкальной деятельности» // «Жизнь и искус­ство», 1923; оби­дві — Петро­град.