Купол геологічний

КУ́ПОЛ ГЕОЛОГІ́ЧНИЙ — антикліналь ізометричної форми з паді­н­ням крил від центра. Довжина К. г. дорівнює ширині або не пере­вищує її більш ніж в 2 рази. Елементи К. г.: вісь — лінія, що проходить через центр. частину пере­гинів шарів різного віку; й ареал — площа структури, обмежена контуром, за яким паді­н­ня шарів змінюється на зворотне. Потужність шарів нерідко меншає до центр. частини структури, а деякі шари повністю виклинюються, створюючи непаралельність поверхонь нашарува­н­ня (конседиментац. куполи). К. г. є окремим випадком брахіантикліналі й утворюється в платформ. або близьких до них умовах — над рифовими масивами, ерозій. ви­ступами фундаменту, лаколітами тощо. Роз­різняють також вулканічні, соляні та ґнейс. К. г. Вулканічні К. г. — екс­трузивні (екс­трузивно-екс­плозивні, екс­­трузивно-ефузивні, екс­трузивні) утворе­н­ня з крутими схилами вис. до 800 м; виникли шляхом витиска­н­ня з вулканіч. ка­налу вʼязкої лави. Ґнейс. К. г. — ізометр. структури площею перші сотні км² у кри­сталіч. фундаменті. Зу­стрічаються у всіх комплексах докембрію древніх щитів (Балт., Укр., Алдан. та ін.). Виникають одночасно з мігматизацією та гранітизацією. Ві­домі також у фанерозой. утворе­н­нях (Казах­стан, Урал, Забайка­л­ля, Мол­дануб. зона Зх. Європи, Канад. Кордильєрів тощо). Соляні К. г. формуються у великих западинах платформ, кра­йових прогинів, континентал. околиць атлантич. типу внаслідок вияву соляної тектоніки. З соляними К. г. часто повʼязані родовища нафти та газу.

Завантажити статтю