КУ́ПЧИК Іван (21. 08. 1895, с. Матеївці, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. — 01. 08. 1980, м. Калґарі, провінція Альберта, Канада) — військовик. Від 1907 навч. у Коломий. гімназії. З поч. 1-ї світової війни мобілізов. до Коломий. піхот. полку австро-угор. армії. У жовт­ні 1915 пораненим потрапив у рос. полон. Пере­бував у шпиталі у м. Старокостянтинів (нині Хмельн. обл.), після вилікува­н­ня — у таборі для військовополонених у Дарниці (нині в межах Києва). Вступив до УСС, у лютому 1918 в боях за завод «Арсенал» (Київ) знову поранений. Після геть­ман. пере­вороту втік із шпи­талю та повернувся додому. В листопаді 1918 став одним з організаторів встановле­н­ня укр. влади у Коломиї, до липня 1919 воював на укр.-польс. фронті. 1923 заарешт. польс. владою, за звинуваче­н­ням у членстві в УВО засудж. до 6-ти р. увʼяз­не­н­ня. Втік із тюрми й 1927 ви­їхав до Канади. Служив у поліції. Член Укр. стрілец. громади, Укр. нац. обʼ­єдн., секр. КУКу. У 2-й пол. 1960-х рр. ві­ді­йшов від актив. громад. діяльності. Автор «Не­забутнього спомину з 1918 р.», вміщеного у зб. М. Гуцуляка «Пер­ший Листопад. 1918» (К., 1993).