Купчинський Євген Іванович
КУПЧИ́НСЬКИЙ Євген Іванович (19. 06. 1867, с. Оглядів, нині Радехів. р-ну Львів. обл. — 28. 08. 1938, с. Сороцьке, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл.) — громадсько-культурний діяч, організатор хорів і диригент, цитрист. Брат Т. Купчинського. Закін. гімназію та греко-катол. семінарію (1891) у Львові. Того ж року рукопоклад. на священика. Служив у парафіях низки сіл Тернопільщини і Львівщини, від 1905 — у с. Сороцьке, де також був засн. сільс. хорів і читалень товариства «Просвіта». Брав уроки гри на цитрі у В. Зарицького та Ф. Капітонової, теорії музики — О. Нижанківського. У 1880-х рр. був тісно пов’яз. із «Академ. братством» і хором цього товариства, з яким виступав як акомпаніатор та соліст-цитрист, виконуючи композиції укр. і зарубіж. авторів, а також власні у концертах укр. виконавців. У 1880–90-х рр. опрацював для цитри дивертисмент на теми з опери «Різдвяна ніч» та 2 дивертисменти на теми з опери «Наталка Полтавка» М. Лисенка, фантазії на теми з опер «Норма» В. Белліні та «Лючія ді Ламмермур» Ґ. Доніцетті, муз. картини за мотивами стрілец. пісень, обробки нар. пісень, 6 попурі на нар. теми. 1905–12 виступав як співак і цитрист хору «Бандурист» під час турне містечками Галичини, а також брав участь у концертах, присвяч. пам’яті Т. Шевченка, І. Франка, М. Шашкевича. Через хворобу відійшов від виконав. діяльності (лише зрідка виступав у Львові), продовжив керувати хорами в с. Ріпнів (нині Буського р-ну Львів. обл.) і Сороцьке. Переклав для цитри мазурки, вальс та «Похоронний марш» Ф. Шопена, арію Йонтека з опери «Галька» С. Монюшка, п’єси Р. Шуманна та Л. ван Бетговена, а також салонні п’єси австр. та нім. композиторів, чес., польс., серб. нар. пісні, керуючись доступністю сприйняття селянами несклад. мелодій. музики. Видав зб. композицій для цитри «Руський цитрист» (Відень, 1902–04, у 10-ти зошитах), до якого увійшли різноманітні марші, польки, романси. 2004 у Львові вийшло друком повне зібр. збережених творів К.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Три пісні» («Доля», сл. Т. Шевченка; «Моя пісня», сл. М. Бачинського; «У садочку», сл. К. Студинського; 1889); солоспіви з фортепіано — «Не тополю високую» (сл. Т. Шевченка, 1891).
Рекомендована література
- Некролог // Діло. 1938, 4 верес.;
- Герета І. Його ніжна і буремна цитра // Свобода. 1992, 15 верес.;
- Медведик П. Діячі української музичної культури: Купчинський Євген // Зап. НТШ. Пр. Музикозн. комісії. Л., 1993. Т. 226;
- Антонович О. Уривок щоденника цитриста та композитора Євгена Купчинського з 1888–1889 років // Там само. 1996. Т. 232;
- Медведик П. Незабутній світ його цитри // Свобода. Нью-Йорк. 1997, 21 черв.
Завантажити статтю
Людина 
