ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Куравльов Леонід В’ячеславович

КУРАВЛЬО́В Леонід В’ячеславович (Ку­­рав­­лёв Леонид Вячеславович; 08. 10. 1936, Москва – 30. 01. 2022, там само) – російський кіноактор. Нар. арт. РРФСР (1977). Держ. нагорода РФ. Закін. ВДІК (Москва, 1960; майстерня Б. Бібикова). Відтоді працював до 1992 у Театрі кіноактора (Москва). У кіно – від 1958. Перших актор. успіхів досяг у кінокартинах В. Шукшина «З Леб’яжого повідомляють» (1960, роль Громова), «Живе такий хлопець» (1964, роль Пашки Колокольникова). К. – яскраво виражений характер. актор, майстер епізодів. Створював життєві людські характери, що вирізняються багатогранністю, розкривав складні визначал. мотиви у виборі життєвого шляху персонажів. Брав участь в озвучуванні мультфільмів. Наприкінці 1990-х рр. вів передачу «Світ книг з Леонідом Куравльовим» на рос. телебаченні. 2010 у м. Ярославль (РФ) встановлено скульптуру слюсаря Афоні, якого зіграв К. в однойм. фільмі (1975, реж. Г. Данелія).

Ролі: Льоня («Коли дерева були великими», 1961, реж. Л. Куліджанов), Володя («Старша сестра», 1966, реж. Г. Натансон), Хома Брут («Вій», 1967, реж. К. Єршов, Г. Кропачов), Шура Балаганов («Золоте теля», 1968, реж. М. Швейцер), Жорж Милославський («Іван Васильович змінює професію», 1973), Володя Завитушкін («Не може бути!», 1975), Михайло Горбачов («На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі», 1992; усі – реж. Л. Гайдай), Професор Хачикян («Міміно», 1977, реж. Г. Данелія), Леонід Шиндін («Ми, що нижче підписалися», 1981, реж. Т. Ліознова), Інспектор Ґранден («Шукайте жінку», 1982, реж. А. Сурикова), Миша Дятлов («Найчарівніша і найпривабливіша», 1985, реж. Г. Бежанов), Никанор Іванович Босий («Майстер і Маргарита», 1994, реж. Ю. Кара), Майор («Турецький гамбіт», 2005, реж. Дж. Файзієв); в укр. стрічках – Яша («Водив поїзди машиніст», 1961, реж. В. Жилін), Робінзон Крузо («Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо», 1973), Копчений («Місце зустрічі змінити не можна», 1979; обидві – реж. С. Говорухін), Георгій Гараєв («Тимур і його команда», 1977, реж. О. Бланк, С. Лінков), Михайло («Вулицями комод водили», 1978, реж. М. Генін, М. Ковальський), Вадим («Весільний подарунок», 1982, реж. Р. Биков, Р. Есадзе, О. Ігішев), Шпонька («Миргород та його мешканці», реж. М. Іллєнко), Езра Планкетт («Трест, що луснув», реж. О. Павловський; обидві – 1983).

Літ.: Актеры советского кино. 1971. Вып. 7; Рыбак Л. Леонид Куравлев и его режиссеры. 1989; Раззаков Ф. Досье на звезд (1962–1980): Правда. Домыслы. Сенсации. 1998 (усі – Москва).

В. М. Войтенко

Основні ролі

Льоня («Коли дерева були великими», 1961, реж. Л. Куліджанов), Володя («Старша сестра», 1966, реж. Г. Натансон), Хома Брут («Вій», 1967, реж. К. Єршов, Г. Кропачов), Шура Балаганов («Золоте теля», 1968, реж. М. Швейцер), Жорж Милославський («Іван Васильович змінює професію», 1973), Володя Завитушкін («Не може бути!», 1975), Михайло Горбачов («На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі», 1992; усі – реж. Л. Гайдай), Професор Хачикян («Міміно», 1977, реж. Г. Данелія), Леонід Шиндін («Ми, що нижче підписалися», 1981, реж. Т. Ліознова), Інспектор Ґранден («Шукайте жінку», 1982, реж. А. Сурикова), Миша Дятлов («Найчарівніша і найпривабливіша», 1985, реж. Г. Бежанов), Никанор Іванович Босий («Майстер і Маргарита», 1994, реж. Ю. Кара), Майор («Турецький гамбіт», 2005, реж. Дж. Файзієв); в укр. стрічках – Яша («Водив поїзди машиніст», 1961, реж. В. Жилін), Робінзон Крузо («Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо», 1973), Копчений («Місце зустрічі змінити не можна», 1979; обидві – реж. С. Говорухін), Георгій Гараєв («Тимур і його команда», 1977, реж. О. Бланк, С. Лінков), Михайло («Вулицями комод водили», 1978, реж. М. Генін, М. Ковальський), Вадим («Весільний подарунок», 1982, реж. Р. Биков, Р. Есадзе, О. Ігішев), Шпонька («Миргород та його мешканці», реж. М. Іллєнко), Езра Планкетт («Трест, що луснув», реж. О. Павловський; обидві – 1983).

Рекомендована література

  1. Актеры советского кино. 1971. Вып. 7;
  2. Рыбак Л. Леонид Куравлев и его режиссеры. 1989;
  3. Раззаков Ф. Досье на звезд (1962–1980): Правда. Домыслы. Сенсации. 1998 (усі – Москва).

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Куравльов Леонід В’ячеславович / В. М. Войтенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-51757. – Останнє поновлення : 25 січ. 2024.

Том ЕСУ:

16-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2024-01-25

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

51757

Кількість переглядів цього року:

36

Схожі статті

Кузнецов
Людина  |  Том 15 | 2014
В. М. Войтенко
Алейников
Людина  |  Том 1 | 2001
С. В. Тримбач
Нікулін
Людина  |  Том 23 | 2021
В. М. Войтенко

Нагору