Курбанмурадов Какабай

КУРБАНМУРА́ДОВ Какабай (09. 05. 1945, колгосп Комунізм, нині Марій. обл., Турк­мені­стан) — турк­менський поет, літературо­знавець. Закін. Ашґабат. університет (1974). Працював на редакц. роботі; 1983–84 — старший науковий спів­робітник Держ. істор.-археол. музею-за­повід­ника; 1985–87 — ст. ред. від­ділу хроніки кіностудії «Турк­менфільм»; 1987–92 — завідувач від­ділу літ-ри і критики г. «Эдебият ве сунгат» («Література і мистецтво»); 1992–99 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту літ-ри АН Турк­мені­стану (усі — Ашґабат). Нині вчителює у м. Бай­рам-Алі (Турк­мені­стан). Автор зб. «Алабахар» («Від­лига», 1977), «Ёллар» («Дороги», 1979), «Оглум икимиз» («Ми з сином», 1982), «Сэхра гезьетими» («Степовий обрій», 1985), «Максат» («Мета», 1986), «Хыял гушум» («Птах уяви», 1990), «Калбым айнасы» («Дзеркало душі», 1999; усі — Ашґа­­бат). Пере­клав туркм. мовою з укр. вірш «Ще не вмерла Україна» П. Чубинського, поему-казку «Журав­лі-журавлики» В. Ма­­лика, опо­ві­да­н­ня «Шановні гості» Є. Крав­ченка, «Посли» П. Байдебури, радіови­стави за повістю «Захар Беркут» І. Фран­­ка та романом «Тронка» О. Гончара, щоден­ник. записи О. Довженка і Г. Тютюн­ника, рубаї й сказа­н­ня Д. Павличка, а також низку творів з рос. і угор. літ-р.

Завантажити статтю