Курганський Павло Іванович
КУРГА́НСЬКИЙ Павло Іванович (1879, станиця Новодерев’янківська Кубан. обл., нині Краснодар. краю, РФ — 31. 08. 1957, Белґрад) — кубанський політичний діяч. Після закінчення Катеринодар. військ. гімназії (нині Краснодар) вступив на матем. факультет Новорос. університету в Одесі, згодом перевівся на юрид. факультет Харків. університету. Працював у Катеринодар. окруж. суді, дир. і головою правління Чорномор.-Кубан. залізниці. Після жовтня 1917 обраний чл. Кубан. крайової та законодав. рад, дотримувався самостійниц. поглядів. У травні 1919 признач. головою кубан. уряду, однак після проденікін. повстання у листопаді того ж року добровільно вийшов у відставку. Відтоді — військ. контролер. 1920 емігрував. Працював у дирекції залізниць Югославії, від 1925 — отаман Белґрад. козачої станиці ім. С. Білого. Під час нацист. окупації звільнений з роботи, після приходу рад. військ 10 місяців утримувався у концтаборі.
Рекомендована література
- Чумаченко В. К. Племянник Щербины. К биографии Павла Ивановича Курганского // Ф. А. Щербина, казачество и народы Север. Кавказа в истор. ретроспективе: Сб. мат. 7-й научно-практ. конф. Краснодар, 2007;
- Курганский П. И. «…Хоть и умереть, да у себя дома, на Кубани» (Письма Федору и Григорию Щербине) // Культур. жизнь Юга России. 2011. № 1, 2.
Завантажити статтю
Людина 