КУРДЮ́МОВ Олександр Вʼячеславович (19. 10. 1938, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург — 09. 04. 2021, Київ) — кри­стало­граф, фахівець у галузі фізики твердого тіла та матеріало­знавства. Брат Г. Курдюмова. Доктор фізико-математичних наук (1977), професор (1993), член-кореспондент НАНУ (2000). Премія РМ СРСР (1981), премії ім. І. Францевича (1989) та ім. Г. Курдюмова (2001) НАНУ. Закін. Київ. політех. ін­ститут (1961). Від­тоді працював в Ін­ституті про­блем матеріало­знавства НАНУ (Київ): від 1990 — завідувач від­ділу структурних досліджень керамічних і надтвердих матеріалів. Основні наукові дослідже­н­ня присвячені ви­вчен­ню фазових і структур. пере­творень у вуглеці та нітриді бору. Від­крив і дослідив мартенситні пере­творе­н­ня шаруватих структур цих речовин у модифікації. Один із роз­робників надтвердого матеріалу «гек­саніт-Р», створеного на основі вюрцит. модифікації нітриду бору. Під його керівництвом створено принципово новий метод ударно-хвильового синтезу фаз високого тиску.