Курдюмов Олександр В’ячеславович
КУРДЮ́МОВ Олександр В’ячеславович (19. 10. 1938, Ленінград, нині С.-Петербург) — кристалограф, фахівець у галузі фізики твердого тіла та матеріалознавства. Брат Г. Курдюмова. Доктор фізико-математичних наук (1977), професор (1993), член-кореспондент НАНУ (2000). Премія РМ СРСР (1981), премії ім. І. Францевича (1989) та ім. Г. Курдюмова (2001) НАНУ. Закін. Київ. політех. інститут (1961). Відтоді працює в Інституті проблем матеріалознавства НАНУ (Київ): від 1990 — завідувач відділу структур. дослідж. кераміч. і надтвердих матеріалів. Осн. наук. дослідж. присвячені вивченню фазових і структур. перетворень у вуглеці та нітриді бору. Відкрив і дослідив мартенситні перетворення шаруватих структур цих речовин у модифікації. Один із розробників надтвердого матеріалу «гексаніт-Р», створ. на основі вюрцит. модифікації нітриду бору. Під його керівництвом створ. принципово новий метод ударно-хвильового синтезу фаз високого тиску.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Фазовые превращения в углероде и нитриде бора. К., 1979 (співавт.); Сверхтвердые материалы. К., 1980 (співавт.); Полиморфные модификации углерода и нитрида бора: Справоч. Москва, 1994 (співавт.); Синтез и структура нанодисперсных порошков сверхтвердых фаз // ПорМ. 2000. № 7–8; Сверхтвердые углеродные пленки с графитоподобной структурой // СМ. 2002. № 2 (співавт.); Физические принципы управляемого синтеза наноструктурных сверхтвердых фаз высокого давления // Наноструктур. материаловедение. 2005. № 1 (співавт.); Использование метода высокотемпературного ударного сжатия для синтеза алмазных нановолокон // Доп. НАНУ. 2009. № 11 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
