Курилас Осип Петрович

КУРИ́ЛАС Осип Петрович (07. 08. 1870, містечко Щирець, нині смт Пустомитів. р-ну Львів. обл. – 25. 06. 1951, Львів) – живописець, графік. Член СХУ (1939, заступник голови Львів. відділ.), Спілки праці укр. образотвор. митців (1941). Закін. Львів. худож.-пром. школу (1892), навч. у Краків. АМ (1895–1901; викл. Л. Вичулковський, Я. Мальчевський). Член Товариства для розвою рус. штуки (Львів, 1898). Учасник міських худож. виставок від 1898. Персон. – у Львові (1900). Здійснив 1903 творчу подорож Зх. Європою (Відень, Дрезден, Прага, Будапешт). 1914 заарешт. австр. урядом і вивезений до еміграц. табору у Зх. Карпатах. 1915 переїхав у Львів, демобілізов. до австро-угор. армії, зарахов. до легіону УСС. Член Прес. кватири УСС (1915–19). Викл. рисунку в укр. жін. учител. гімназії та Мист. школі О. Но­ваківського (1919–39); заст. декана мист. факультету Укр. (таєм.) тех. школи (1923–26) у Львові. Викл. живопису Мист.-пром. школи та Інституту нар. творчості. Співпрацю­вав із львів. ж. «Дзвінок», «Зиз», «Наш приятель», «Шляхи», «Новий час», «Світ дитини» (цикл іл. до «Пригод Юрчика Кучерявого», «Гав на вакаціях», 8 рисунків до біографії Т. Шевченка). Ранні графічні твори відзначаються композиц. компактністю, узагаль­ненням буден. фрагментів, настроєвістю, психол. характери­стикою персонажів, чіткістю рисунку. Автор ескізів до опери «Галька» С. Монюшка (1912), портретів, пейзажів, натюрмор­тів, іл. до дит. казок, листівок на теми стрілецтва, Різдва, Великодня, укр. і польс. пісень. Звер­тався до побут., істор. жанрів, писав полотна на військ. та реліг. тематику. Малював карикатури, ілюстрував стрілец. гуморист. ж. «Самохотник», «Республікан­ський самохотник», «Бомба», «Самопал». 40 картин К. (зокре­ма «Бій на Маківці», «Бій на Лисоні», «Бій на Сінній площі у Києві», «Кравецька робітня», «Мо­нахиня», «Стрілець над книжкою», «Підхорунжий», «Польовий духівник»), вилучених зі спецфондів Львів. музею укр. мистецтва, 1948 і 1952 було спалено. Один із засн. модер. укр. сакрал. мистецтва, використовував укр. орнаментику на іконах «Ісус Христос – небесний Учитель», «Пречиста Діва – Мати руського краю», «Пречиста Діва – Мати України» (видано 1910 знач. тиражем). Створив ікони для іконостасів у церквах США, Канади, Польщі, України. Зазнав матеріал. утисків і переслідувань. Окремі роботи зберігаються в Нац. музеї у Львові.

Тв.: живопис – «Сільська дівчинка» (1898), «Околиці Кракова» (1902), «Дружина» (1903; 1918), «Св. Дмитрій» (1906), «Похорон Т. Шевченка» (1911), «Бездомні» (1914), «В. Шухевич» (1916), «Дивлюся, аж світає», «Т. Шевченко» (обидва – 1918), «Гуси пасуться» (1926), «Хризантеми» (1930), «Гуцульська пара» (1937), «Митрополит Андрей Шептиць­кий», «На Гуцульщині» (обидва – 1942), «Гуцули читають газету» (1945), «Лісоруби» (1947), «Автопортрет» (1948); графіка – іл. до повісті «Боротьба за право» М. Отаманюка (Чц., 1910), «Юрза-Мурза» Ю. Шкрумеляка; обкла­динки – до нар. календаря «Товариш» (Чц., 1911), букваря «Перша книжечка до читання для українських дітей» (1922; 1926) і «Читанки» (для 2, 3, 4 кл.), зб. «Но­вина» В. Стефаника, повісті «Борислав сміється» І. Франка (обидві – 1951; усі – Львів); серія картин на істор. теми й портрети держ. і культур. діячів для кн. «Історія України-Русі» (Краків, 1912) М. Аркаса; шаржі – на Б. та Л. Лепких, М. Угрина-Безгрішного, І. Боберського, М. Гайворонського; серія листівок «Стрілецькі типи» (1916–18); карикатури – «Трафила коса на камінь», «Редактор “Червоної калини”» (обидві – 1917).

Літ.: В’юник А. Осип Петрович Кури­лас. Л., 1957; К., 1963; Батіг М. Осип Курилас – чарівник дитячого світу // Жовтень. 1986. № 10; Вечерський В. Невідомі картини Куриласа // Київ. 1988. № 2; Рибалко О. Життєписи укра­їнських митців. Автобіографія художника Куриласа Йосипа Петровича // ОМ. 1992. № 1; Батіг М. До питання про графічну спадщину Осипа Куриласа // Буття в мистецтві: Зб. наук. пр. і мат. на пошану С. Костюка з нагоди 80-річчя. Л., 2007; Осип Курилас. Альбом. К., 2008.

М. І. Батіг

Основні твори

живопис – «Сільська дівчинка» (1898), «Околиці Кракова» (1902), «Дружина» (1903; 1918), «Св. Дмитрій» (1906), «Похорон Т. Шевченка» (1911), «Бездомні» (1914), «В. Шухевич» (1916), «Дивлюся, аж світає», «Т. Шевченко» (обидва – 1918), «Гуси пасуться» (1926), «Хризантеми» (1930), «Гуцульська пара» (1937), «Митрополит Андрей Шептиць­кий», «На Гуцульщині» (обидва – 1942), «Гуцули читають газету» (1945), «Лісоруби» (1947), «Автопортрет» (1948); графіка – іл. до повісті «Боротьба за право» М. Отаманюка (Чц., 1910), «Юрза-Мурза» Ю. Шкрумеляка; обкла­динки – до нар. календаря «Товариш» (Чц., 1911), букваря «Перша книжечка до читання для українських дітей» (1922; 1926) і «Читанки» (для 2, 3, 4 кл.), зб. «Но­вина» В. Стефаника, повісті «Борислав сміється» І. Франка (обидві – 1951; усі – Львів); серія картин на істор. теми й портрети держ. і культур. діячів для кн. «Історія України-Русі» (Краків, 1912) М. Аркаса; шаржі – на Б. та Л. Лепких, М. Угрина-Безгрішного, І. Боберського, М. Гайворонського; серія листівок «Стрілецькі типи» (1916–18); карикатури – «Трафила коса на камінь», «Редактор “Червоної калини”» (обидві – 1917).

Рекомендована література

1. В’юник А. Осип Петрович Кури­лас. Л., 1957;Google Scholar
2. К., 1963;Google Scholar
3. Батіг М. Осип Курилас – чарівник дитячого світу // Жовтень. 1986. № 10;Google Scholar
4. Вечерський В. Невідомі картини Куриласа // Київ. 1988. № 2;Google Scholar
5. Рибалко О. Життєписи укра­їнських митців. Автобіографія художника Куриласа Йосипа Петровича // ОМ. 1992. № 1;Google Scholar
6. Батіг М. До питання про графічну спадщину Осипа Куриласа // Буття в мистецтві: Зб. наук. пр. і мат. на пошану С. Костюка з нагоди 80-річчя. Л., 2007;Google Scholar
7. Осип Курилас. Альбом. К., 2008.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF