ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Куриленко Ольга Костянтинівна

КУРИЛЕ́НКО Ольга Костянтинівна (14. 11. 1979, м. Бердянськ Запоріз. обл.) – кіноактриса. Від 1992 жи- ла з матір’ю у Москві. У 16 р. пере­­їхала до Парижа, почала ка­­р’єру моделі в агентстві «Ma­­dison». У 18 р. її фото з’явилися на обкладинках ж. «Glamour», «Elle», «Madame Figaro», «Marie Claire», «Vogue»; як модель спів­­працювала з компаніями «Le­­ja­­by», «Bebe clothing», «Сlarins and Helena Rubinstein». Дебютувала у кіно роллю Ірис у стрічці «Перст кохання» (2005, реж. Д. Бертран). Стала відомою як актриса після ролі Вампіра в кінокартині «Париж, я люблю тебе» (2006, реж. А. Куарон, Г. Ван Сент, В. Саллес та ін.). Зіграла гол. героїнь в екранізаціях за мотивами ігор «Хітмен» (2007, реж. К. Жанс), «Макс Пейн» (2008, реж. Дж. Мур), Камілу – «дівчину Джеймса Бон­да» у серії «Квант милосердя» (2008, реж. М. Форстер) із циклу про пригоди агента британ. розвідки. 2011 вперше знялася в Укра­­їні у франц.-укр. фільмі М. Боганім «Земля забуття» (роль Ані), що розповідає про вплив на долі людей аварії на ЧАЕС. К. має природну чуттєву красу, вибух. темперамент, утілює на екрані образи незалеж. жінок, які вміють кидати виклик оточуючим.

Ролі: Софія («Амулет», реж. Л. Дюссо; «Змій», реж. Е. Барб’є; обидва – 2006), Єва Пірес («Небезпечні секрети», 2007, реж. Л. Дюссо), Галя («Стіни», 2009, реж. Д. Лернер), Етайн («Центуріон», реж. Н. Маршалл, 2010), Ільдико («Там мешкають дракони», реж. Р. Жоффе, 2011), Анна Брандт («Експат», реж. Ф. Штьольцль), Енджела («Сім психопатів», реж. М. МакДонах), Марина («До дива», реж. Т. Малік), Королева русалок («Глибинні імперії», реж. М. Френч; усі – 2012), Джулія («Облівіон», 2013, реж. Дж. Косинськи).

Літ.: Леонтьева О. Ольга Куриленко. Оля к победе // Rolling Stone. 2008. № 53; Підгора-Гняздовський Я. Про нас у Голлівуді // УК. 2013. № 9–10.

В. М. Войтенко

Основні ролі

Софія («Амулет», реж. Л. Дюссо; «Змій», реж. Е. Барб’є; обидва – 2006), Єва Пірес («Небезпечні секрети», 2007, реж. Л. Дюссо), Галя («Стіни», 2009, реж. Д. Лернер), Етайн («Центуріон», реж. Н. Маршалл, 2010), Ільдико («Там мешкають дракони», реж. Р. Жоффе, 2011), Анна Брандт («Експат», реж. Ф. Штьольцль), Енджела («Сім психопатів», реж. М. МакДонах), Марина («До дива», реж. Т. Малік), Королева русалок («Глибинні імперії», реж. М. Френч; усі – 2012), Джулія («Облівіон», 2013, реж. Дж. Косинськи).

Рекомендована література

  1. Леонтьева О. Ольга Куриленко. Оля к победе // Rolling Stone. 2008. № 53;
  2. Підгора-Гняздовський Я. Про нас у Голлівуді // УК. 2013. № 9–10.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Куриленко Ольга Костянтинівна / В. М. Войтенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-51875

Том ЕСУ:

16-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2016

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

51875

Кількість переглядів цього року:

30

Схожі статті

Лефтій
Людина  |  Том 17 | 2016
Л. І. Брюховецька
Ковганич
Людина  |  Том 13 | 2013
В. М. Войтенко
Логінова
Людина  |  Том 17 | 2016
В. М. Войтенко

Нагору